Віття, -тя, с. соб. Вѣтви. Долина глибока, а калина висока, аж додолу віття гнеться.
Жалібно нар. Жалобно, грустно. І дуже жалібно стогнав. Княгиня зійшла з рундука назустріч гостям, веселенько всміхаючись, тілько дивилась якось так жалібно, що аж чудно усім здалось. Ум. жалібне́нько, жалібне́сенько. Сама стала, подумала, жалібненько заплакала. Сива зозуленько, не куй жалібненько. Смутненько-жалібнесенько грає-виграває.
Ма́тушчин, -на, -не. Принадлежащій попадьѣ, игуменьѣ.
Мирови́й, -а́, -е́ Мировой. Вже що піп ізв'язав, того ніхто не розв'яже, — хиба мировий розлуку дасть.
Подомишлятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. = подомірковуватися.
Пострівати, -ва́ю, -єш, гл. = постривати. Пострівай же, мій голубе, дивись, я не плачу.
Трійця, тройця, -ці, ж. 1) Троица, Богъ въ трехъ лицахъ. 2) Трисвѣщникъ. На столі трійця в васильках, в калині, казанок з кропильцем, надпилена свічка воскова. Также три соединенныя вмѣстѣ восковыя свѣчи. Став боярин, старша дружка і світилка стала, шаблю й трійцю восковую у руках держала. 3) Раст. a) Veronica prostrata L. б) — божа. Hypericum montanum.
Убезвічити, -чу, -чиш, гл. = обезвічити.
Швидче, швидчій, швидчіш, швидкіше, нар. Срав. степень отъ швидко. Скорѣе. А нуте, нуте, йдіте швидче. Наймичка прибігла до Зосі і просила її швидчій заглянути в кухню.
Шестипазурний, -а, -е. Съ шестью когтями на каждой лапѣ. Вбий шестикрилого.... шестипазурного змія!
