Вигукати, -каю, -єш, гл. Выкриками добиться чего, вызвать кого. Писаренко грає в дубову сопілку, висвистав, вигукав у Самсона дівку.
Забороня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. заборони́ти, -ню́, -ниш, гл. 1) Защищать, защитить. Я працював один за трьох і заборонив від нужди матір с сестрою. Господи Боже!... заступи мене, заборони мене від усякого злого. 2) Запрещать, запретить. Ми бачили, що во имя Твоє виганяв біси, і заборонили йому.
Зарум'Я́нитися, -нюся, -нишся, гл. Зарумяниться.
Засо́хти. Cм. засихати.
Здохля́к, -ка́, м. и здохля́ка, -ки, об. 1) Издохшее животное. 2) Болѣзненный, едва живущій.
Зчепити, -ся. Cм. зчіплювати, -ся.
Ід пред. Къ. Ївга заробила в мене грошенят на байбарак ід Великодню.
Камка, -ки, ж. 1) Головной женскій уборъ. Зелена сукня слід замітає, золотий перстень на руці сяє, перлова камка голову клонить. 2) Морская трава.
Тигриця, -ці, ж. Тигрица. Поранена тигриця.
Щебеташка, -ки, ж. = щебетуха. Ум. щебеташечка. Три пташечки щебеташечки.
