Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розставатися

Розставатися, -таюся, -єшся, сов. в. розстатися, -стануся, -нешся, гл. Разставаться, разстаться. Ох і тяжко-важко, як хто кого любить, а ще тяжче, як хто розстається. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 58.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗСТАВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗСТАВАТИСЯ"
Вертіж, -жа, м. Мѣсто сверленія. Угор.
Гутю́! То же, и тю, крикъ на волка. Звенигор. у. Не раз, не два псами цьвали, гутю, гутю викликали. Грин. ІІІ. 283.
Замокрі́ти, -рію, -єш, гл. Сдѣлаться мокрымъ; вспотѣть. Аж замокріла йому чуприна од поту.
Зморгнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Перемигнуться. Поставим вона йому вечерю, зморгнулись одно на одно: є мов. Рудч. Ск. II. 165.
Кошлати, -лаю, -єш, гл. Взъерошивать (волосы, шерсть).
Нерожень, -жня, м. Родъ дикой утки.
Овеченька, овечечка, -ки, ж. Ум. отъ вівця.
Остивно, -на, с. Деревянная рукоять в остях. Шух. І. 223.
Полоненик, -ка, м. Плѣнникъ.
Приправити Cм. приправляти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗСТАВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.