Вовк, -ка, м. 1) Волкъ, Canis lupus. Вовка ноги годують. Вовки-сіроманці квилять-проквиляють. Вмѣсто этой правильной формы мн. ч. въ кобзар. думахъ иногда встрѣчается вовці — поддѣлка кобзарей подъ церковно-славянскій языкъ: Вовці-сірохманці нахождали. хоч вовків ганяй (у хаті). Очень холодно. вовки. Волчій мѣхъ, волчья шуба. 2) Кличка темно сѣраго и угрюмаго вода. 3) Раст. Ononis pircina. 4) Родъ дѣтской игры. загинати сухого вовка. Родъ игры: нѣсколько мальчиковъ набрасываются на одного и пригибаютъ ноги къ землѣ. 5) Средина разрѣзаннаго арбуза, остающаяся неразрѣзанной. Панич порізав кавуна на скибки і розіклав на траві. Скибки роспались і з середини випав червоний вовк. Ум. вовченько, вовчок, вовчик. По дівчиноньці дзвони задзвонили, а по козакові вовченьки завили. Въ сказкахъ: вовчик-братік та лисичка-сестричка. Ув. вовцюга.
Ґабе́лок, -лка и ґабе́ль, -ля, м. Кожа молодаго теленка.
Заяло́зений, -а, -е. Засаленный.
Перешкода, -ди, ж. Помѣха, препятствіе. бути на перешкоді. Служить помѣхой, препятствовать. Ніхто не розлучить, ніхто не стоїть на перешкоді. Сам ти бачиш, що вороги нам на перешкоді.
Пишнокрилий, -а, -е. Съ красивыми крыльями.
Принижувати, -жую, -єш, сов. в. прини́жити, -жу, -жиш, принизити, -жу, -зиш, гл.
1) Опускать, опустить ниже, понизить. І принизив Господь небо, окрите димами.
2) Унижать, унизить. Низьке принижує й хвалою.
3) Обижать, обидѣть. Бог очима принижив. (Очі болять). Так Господь принизив: опала сей рік вся скотина.
Простовисний, -а, -е. Вертикальный.
Стійчик, -ка, м.
1) Караульный, часовой. Тогді стійчики, що замку стерегли, і застукали їх оттут у лозах.
2) Дежурный десятскій при волостномъ правленіи.
Тамтуди нар. Туда. Тамтуди мают вихід на своє поле.
Терличка 2, -ки, ж. Родъ пѣсни. На мене, п'ятнойку, терличок співают. Терличок хлопи співають на весілю або на музиках.
