Важкенький, -а, -е., Ум. отъ важкий.
Виволікати, -каю, -єш, сов. в. виволокти, -лочу, -чеш, гл. Выволакивать, выволочь, вытаскивать, вытащить. Насилу вправилась із вовком, виволікати поможи! Що написано пером, того не виволочеш волом.
Голосити, -шу, -сиш, гл. 1) Голосить, рыдать, вопить. Голосить неначе по мертвому. Біга Катря боса лісом, біга та голосить. голосом голосити. Громко плакать. Ой там по над яром козак сіно косить, а дівчина у долині голосом голосить. 2) Издавать высокій или унылый звукъ, шумѣть, гудѣть. Стук, гармидер, — свистять, кричать, голосить сопілка. Сині хвилі голосили. Нехай хоч дзвін голоситиме про нас до Бога.
Обороватий, -а, -е. Круговидный.
Перекладач, -ча, м. Переводчикъ.
Поодинокий, -а, -е. 1) Отдѣльный.
2) Одноконный? Хтось в'їзжає до нас на подвір'є поодинокими саночками сірою конячкою.
Свинуватий, -а, -е. Поступающій по свински. Як би не був свинуватий, то би не був багатий. Свинуватий чоловік.
Чімхати, -хаю, -єш, гл. = чухрати 1, 2, 4. Чімхай до війта.
Шелепати, -паю, -єш, гл. 1) Брести, шлепать по грязи. 2) = шолопати.
Шибен, -ни, ж. Шибениця.
