Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розстань

Розстань, -ні, ж. Распутье, мѣсто раздѣленія дорогъ. Чуб. І. 85. Щоб тебе поховали на розстанях. Ном. № 3799.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 58.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗСТАНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗСТАНЬ"
Запи́сувати, -сую, -єш, сов. в. записа́ти, -шу́, -шеш, гл. 1) Записывать, записать. b ко́мені записати. Оставить безъ вниманія. Ном. 2) Записывать, записать куда-либо. Записали в салдати. Чуб. V. 968. 3) Завѣщать. 4) Уступать, уступить по записи, по писанному документу. Здумав чортові душу записати. Драг. 55.
Мі́ттюнар. = миттю.
Нари́ти Cм. ii. наривати.
Повій, -вою, м. Раст. a) Lycium Barbarum L. Анн. 202. б) Polygonum dumetorum. Лв. 100.
Покружати, -жа́ю, -єш, гл. = покружляти.
Понадавати, -даю, -єш, гл. Надавать. І хвиґ, і родзинок — всього мені понадає. Шевч.
Поприростати, -та́ємо, -єте, гл. Прирости (во множествѣ). «Де ваші мизинці-пальці і ліві уші?» Потім показав їм, попритуляв всякому до руки, до ноги і уха до голови, — знов поприростали. Рудч. Ск. І. 109.
Поривати, -ва́ю, -єш, гл. сов. в. порвати, -рву, -рве́ш. 1) Схватывать, схватить. Як порве мене за руку! Н. Вол. у. Я порвав його за груди. Н. Вол. у. 2) Влечь, увлекать, увлечь. Плинут рибки, плинут, близше пришивают, мого синка жучка далій поривают. Гол. ІІІ. 500. Туди мою пориває рано й вечір душу. Мет. 6. 3) поривати очі. а) Стремиться заглянуть. Раз-по-раз у сій розмові поривав наш кобзарь очі за ту межу, що відмежовує імперію од народів свободных. К. ХП. 21. б) Смотрѣть съ завистью. На чужий коровай очей не поривай. Мнж. 166. 4) поривати руку. Простирать руку, стараться схватить. А на мою долю нехай не пориває руки. Г. Барв. 542.
Холіва, -ви, ж. ? Низові холіви запорозькі. К. ЦН. 203.
Хрін, -ну, м. 1) Хрѣнъ. Орел летить найвище, а хрін росте найглибше. Ном. № 407. це йому́ як хрі́ном під ніс. Это ему крайне непріятно. Н. Вол. у. Часто употребляется вмѣсто слова чортъ въ соотвѣтвующихъ выраженіяхъ. Нехай йому хрін! Г. Барв. 301. хрін його́ батька знає! Чортъ его знаетъ! Ном. № 2138. хрін його́ не взяв. Чортъ его не взялъ. Мутив, як на селі москаль, бо, хрін його не взяв, моторний. Котл. Ен. І. 25. до хріна = до чорта, т. е. очень много. А їх тоді було до хріна на селі. Г.-Арт. (О. 1861. ІІІ. 81).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗСТАНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.