Більмачок, -чка, м. = ватошки.
Гуцьо́к, -цька́, м. = Гук 3.
Довбти́, -бу́, -бе́ш, гл. = Довбати. Нужда і камінь довбе.
Космик, -ка, ж. Ум. отъ косом.
Куркоїд, -да, м. Пожиратель куръ. Употребляется въ значеніи: лакомка. Такъ названы въ старинныхъ стихахъ о желтоводской битвѣ (1648) польскіе паны и вообще польскіе солдаты: От же Хмельницький може, — поможи йому, Боже, — тих куркоїдів бити, як жидів не живити! Юж утікають з валів: бояться самопалів. Тих куркоїдів, як жидів, не живили.
Ма́терин, -на, -не. Материнъ. Отцева і материна молитва зо дна моря рятує.
Попільниця, -ці, ж. Капустная тля. Cм. попелюха, попільнуха.
Продріжати, -жу, -жи́ш, гл. Продрожать.
Проступати, -па́ю, -єш, сов. в. проступити, -плю́, -пиш, гл.
1) Проходить, пройти впередъ. Так тісно, що й проступити не можно.
2) Преимущ. сов. в. Провиниться. Я проступила Богу і людям добрим. Мабуть я грішник, або мій батько, або мати чим проступили, та на мені кара божа почувається.
Чоловічество, -ва, с. Человѣчество, человѣчность. Слово заимствовано изъ русскаго языка. Встрѣчено только въ одной пословицѣ, приведенной у Номиса: Чоловічество повеліває, а пан тисяцький ні. Пословица эта заимствована изъ ІV-го явленія оперы-водевиля «Козакъ-стихотворецъ». Князь. Человѣчество повелѣваетъ помогать раненымъ и несчастнымъ. Грицько. Чоловічество повеліває, да пан тисяцький ні. Такъ какъ у Номиса отсутствуетъ всякое указаніе о томъ, откуда взята пословица, то можно думать, что она употреблялась лишь среди образованныхъ классовъ и въ народномъ языкѣ слова чоловічество нѣтъ.
