Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розстряватися

Розстряватися, -ряюся, -єшся, сов. в. розстрятися, -нуся, -нешся, гл. Разставаться, разстаться. Грин. III. 69. Душа з тілом розстрявалася. Харьк. г. Ліпш би не знатися, неже зараз і розстрятися. Ном. № 8783.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 59.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗСТРЯВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗСТРЯВАТИСЯ"
Годящий, -а, -е. 1) Пригодный, годный. Годящий на віник та на смітник, — совсѣмъ плохой. Ном. 2) Хорошій, доброкачественный, прочный. Коли годящий з його кінь — їдь на йому у Січ. Стор. І. 122. А тут ще недостатки... що ні з чим і вирядити: ні сорочечки, ні одежинки годящої. МВ. І. 52. Округ хутора — годящий вал. КЧР. 5. О человѣкѣ: хорошій, здоровый, крѣпкій. Нікого в поміч не просімо: годящі парні ти і я. Котл. Ен. VI. 41. О работникѣ: хорошо работающій, умѣлый. Годящий тесля. О. 1862. ІІІ. Кулишъ 22.
Жваку́н, -на, м. Чавкающій, чавкунъ. Ум. жвакунець.
Зачіпа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. зачепи́ти, -плю́, -пиш, гл. 1) Цѣплять, зацѣпить, задѣвать, задѣть. Чи витягнеш з води Левиахвана, гачком його, як рибу, зачепивши. К. Іов. 92. ні за що рук зачепи́ти. Ном. № 9870. Не съ чѣмъ начать, нѣтъ средствъ для начала (о хозяйствѣ, заработкѣ). За що б тут руки зачепити? За яке ремество взятись? Чуб. II. 17. хиба́ тебе́ во́зом зачепи́ли? Чѣмъ тебя особеннымъ затронули, обидѣли? Ном. № 4040. 2) Трогать, тронуть, затрагивать, затронуть. Міг би йому листи визволені писати, щоб не міг ніхто нігде зачіпати. Макс. (1849), 33. Мене вовки і не зачепили. Грин. І. 165. А сусідці перстень даєш, — нащо ж мене зачіпаєш? Чуб. V. 200.
Красуня, -ні, ж. Красавица. Й я не молода, але й дячиха красуня — нічого сказати. Левиц. ПЙО. 372.
Молодикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Жить холостымъ. Грицько, молодикуючи, був собі ввічливий, моторний, жартовливий з усіма. Г. Барв. 463.
Назира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. назирну́ти, -рну́, -не́ш, гл. 1) Наблюдать, наблюсти, присматривать, присмотрѣть. І назирали його, чи зцілить у суботу. Єв. Мр. III. 2. Назирай орлиним оком сирітськую хату. К. Досв. 105. Цікава Масюківна назирала гостя з вікна. Левиц. Пов. 196. 2) Видѣть, увидѣть. Що оком назирне, — пліндрує. К. ЦН. 253. 3) Навѣдываться, навѣдаться.
Невтеклий, -а, -е. Который не уйдетъ, не избѣжитъ чего. Аду грішники невтеклі.
Ниряти, -ря́ю, -єш, сов. в. нирнути, -рну, -не́ш, гл. Нырять, нырнуть.
Пачервоточина, -ни, ж. Труха, высыпавшаяся изъ червоточины. Летів горобець через безверхий хлівець, ніс четверик гороху без червотоку, без червоточини, без пачервоточини. Ном. № 6072.
Спухово нар. 1) Такъ, чтобы суживалось (о ямѣ, возвышеніи). Копай спухово. Лебед. у. 2) Наклонно, покато. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. Cм. спохова.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗСТРЯВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.