Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розстряватися

Розстряватися, -ряюся, -єшся, сов. в. розстрятися, -нуся, -нешся, гл. Разставаться, разстаться. Грин. III. 69. Душа з тілом розстрявалася. Харьк. г. Ліпш би не знатися, неже зараз і розстрятися. Ном. № 8783.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 59.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗСТРЯВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗСТРЯВАТИСЯ"
Гу́зно, -на, с. Задница. Ном. № 2995, 2617.
Запри́ндитися, -джуся, -дишся, гл. Заприхотничать.
Навезти́ Cм. навозити.
Наспіл нар. Пополамъ съ кѣмъ-нибудь, съ половины. Баба засадила город наспіл з... Своєї землі мало, — беремо в пана наспіл.
Обахта, -ти, ж. Гауптвахта.
Оповідка, -ки, ж. Разсказъ. О. 1861. XI. Свид. 50.
Понадитися, -джуся, -дишся, гл. 1) = повабитися. Понадивсь на неї найпервіщий парубок на все село. Г. Барв. 422. Як збрешеш, то хоча надсядься, на ласку послі не понадься. Котл. Ен. І. 9. 2) Повадиться. Цих дітей тільки раз-два помани, то так і понадяться, разів десять на день біжать сюди. Богодух. у.
Попихувати, -хую, -єш, гл. Дымить, куря трубку. Попихують із люльок. КС. 1883. XI. 503.
Родиня, -ні, ж. = родина. Обсіла ж мене чужина, все Іванкова родиня. Рк. Макс.
Роскотити, -ся. Cм. роскочувати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗСТРЯВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.