Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розумно

Розумно нар. 1) Умно, разумно. Наш отаман розумно порядкує. Стор. II. 247. Він розумно відказав. Єв. Мр. XII. 34. 2) Понятно. О. 1861. V. 32. Нічого було й не говорять, дивляться тілько одно на одного, а що на душі робиться, усе їм розумно. К. ЧР. 182. Нехай усім вам зробиться розумно, що се єдиний праведний Господь наш. К. Псал. 227. Ум. розумненько, розумне́сенько.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 60.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗУМНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗУМНО"
Дзьо́бня, -ні, ж. = Дзьоблинка. Шух. I. 124. Гол. Од. 68.
За́сув, -ва, м. 1) = засов. Ном. № 503. 2) Часть лавча́стого замка́. Cм. лавчастий. Шух. I. 93. 3) Часть отримача. Шух. І. 249.
Крумчати, -чу, -чиш, гл. = крумкати. Гавран крумчит. Вх. Лем. 428.
Навперемі́нки и навперемі́нку, нар. Поперемѣнно. Помагають їй полоти, то одна, то друга навперемінку. Г. Барв. 57.
Насмоктуватися, -туюся, -єшся, сов. в. насмоктатися, -кчуся, -чешся, гл. 1) Вдоволь насасываться, насосаться. 2) Напиваться, напиться пьянымъ. Сим. 100.
Пабородки, -ків, м. мн. 1) У стариковъ: складки отвисшей кожи подъ подбородкомъ. 2) Монисты у индюка на шеѣ.  
Покірливо нар. Покорно, смиренно, со смиреніемъ. Сповідаюсь вам щиро та покірливо. К. ЦН. 220.
Попересилати, -ля́ю, -єш, гл. Переслать (во множествѣ).  
Фірма, -ми, ж. 1) Форма (для отливки изъ металла, для печеній). Шух. І. 216, 281, 283, 298. 2) Родъ глинянаго подсвѣчника, по формѣ нѣсколько напоминающаго крендель. Вх. Зн. 75.
Шатровий, -а́, -е́ Шатерный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗУМНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.