Беззубий, -а, -е. Беззубый, не имѣющій зубовъ. Сіда, ряба, беззуба, коса, розхристана, простоволоса.
Гайтів, -това, м.
1) Полевой сторожъ.
2) = гайник.
Забала́мкати, -каю, -єш, гл. Зазвонить (о бубенчикахъ, о маленькомъ церковномъ колоколѣ).
Зв'ягли́вий, -а, -е. Любящій лаять. Зв'ягливого не бійся, а кусливого.
Незнайомість, -мости, ж.
1) Незнакомство.
2) Незнаніе. Незнайомість гріха не творить.
Обіручний, -а, -е. На двѣ, обѣ руки. — столець. Верстакъ для строганія. Части: головач — доска, которая придерживаетъ, цапок — доска, которая подкладывается.
Причмелити, -лю, -лиш, гл. Ошеломить, озадачить. Братікові аж ложка з рук упала, а я стою мов причмелений.
Страховиння, -ня, с. = страховина. Кожне пригадує, як ще в запічку чувало страшне страховиння від бабусь.
Хлясь! меж., выражающее стеганіе кнутомъ. Коней хлясь да хлясь.
Чепак, -ка, м. Чепецъ. Чужій жоні чепак купив, а своїй ємь забив. Ум. чепачо́к.
