Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розумно

Розумно нар. 1) Умно, разумно. Наш отаман розумно порядкує. Стор. II. 247. Він розумно відказав. Єв. Мр. XII. 34. 2) Понятно. О. 1861. V. 32. Нічого було й не говорять, дивляться тілько одно на одного, а що на душі робиться, усе їм розумно. К. ЧР. 182. Нехай усім вам зробиться розумно, що се єдиний праведний Господь наш. К. Псал. 227. Ум. розумненько, розумне́сенько.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 60.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗУМНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗУМНО"
Дігтеви́й, дігтяни́й, -а, -е. Дегтярный.
Добудча́, -ча́ти, с. Незаконнорожденный ребенокъ. Черкас. у.
Карваш, -ша, м. Обшлагъ. Cм. закавраш.
Лепти́ця, -ці, ж. Раст. Lychnis. Шух. L 21.
Обрубка, -ки, ж. Опушка тулупа. Мнж. 187.
Обрядно нар. Подрядъ. Мнж. 187.
Понавішувати, -шую, -єш, гл. Навѣсить, развѣсить (во множествѣ).
Потісний 2, -а, -е. Тѣсноватый.
Трусанина, -ни, ж. 1) Обыскъ. 2) Смятеніе, сумятица. З самого світу у нас трусанина настала, приїхав мировий, дак і мого чоловіка забрато.
Утелющувати, -щую, -єш, сов. в. утелющити, -щу, -щиш, гл. 1) Всучивать, всучить, навязывать, навязать, дать. Ой казав ти, вражий сину, що гарбуз не доріс, — як я тобі втелющила, то ти ледве доніс. Грин. ІІІ. 680. 2) Втаскивать, втащить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗУМНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.