Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

отецький

Отецький, -а, -е. 1) Отцовскій. Приблудився та до отецького двору. Чуб. І. 173. отецький син, отецька дитина. Названіе, прилагаемое къ добропорядочному сыну добропорядочныхъ родителей. Ой Василю, Василю, отецька дитино! Грин. III. 689. Як лучиться отецький син, оддасть мене мати. Мет. 8. 2) Отеческій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 75.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОТЕЦЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОТЕЦЬКИЙ"
Вислуженина, -ни, ж. 1) = вислуга 3. 2) Эмеритура. Желех.
Гайник, -ка, м. Лѣсникъ. Вх. Зн. 9.
Ляка́ти, -ка́ю, -єш, гл. Пугать, страшить. Стор. МПр. 92. Котл. Ен. Шевч. 289. Тиха вода людей топить, а бурна тільки лякає. Ном. № 3029.
Мі́сно нар. = міцно. Рудч. Ск. II. 152.
Покресати, -шу́, -шеш, гл. Высѣкать огонь нѣкоторое время.
Стужка, -ки, ж. Ум. отъ стуга.
Трунковий, -а, -е. Относящійся къ напиткамъ.
Туркотати, -чу́, -чеш, гл. 1) Ворковать. В лузі туркотала горлиця. Левиц. І. 113. 2) Ворчать. 3) Твердить одно и то же. 4) Стучать; барабанить. Щось гуркотит і туркотит. Гол. III. 464. Барабан туркоче. Мир. ХРВ. 145.
Тямучість, -чости, ж. Понятливость. Борз. у.
Усілякий, -а, -е. = вселякий. Ном. № 347.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОТЕЦЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.