Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

отчина

Отчина, -ни, ж. = отчизна 1. Чуб. V.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 77.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОТЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОТЧИНА"
Барнак, -ка, м. Загнутый конецъ ґирлиґи, ея деревянный крюкъ. О. 1862. V. Кух. 36. Мнж. 176.
Булькотнеча, -чі, ж. Переливаніе съ шумомъ; бурчаніе. Булькотнеча у животі така піднялась.
Ковдра, -ри и ковдря, -рі, ж. Одѣяло. Котл. Ен. Слов. Г. Барв. 363. Въ крестъянскомъ быту очень плотное рядно́, служащее одѣяломъ или подстилкой вмѣсто тюфяка. Вас. 168.
Команка, -ки, ж. = команиця. Желех.
Пересісти Cм. пересідати.
Післати Cм. посилати.
Повідкривати, -ва́ю, -єш, гл. Открыть (во множествѣ).
Пообморочувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и обморочити, но во множествѣ.
Старик, -ка, м. 1) Старикъ. 2) Луна въ послѣдней четверти. Чуб. І. 10. 3) Старое русло рѣки. 4) у старики піти. Пойти на волостной сходъ. Харьк. у. Ум. старичо́к.  
Цюпасом нар. По этапу. Бердич. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОТЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.