Брей. меж. Припѣвъ въ пѣсняхъ, безъ особаго значенія, заимствованный изъ сербскаго языка и встрѣчающійся вмѣстѣ съ такимъ же восклицаніемъ море. Ходить турчин по риночку. Гей, море бре! Ходить сербин по базарі. Брей море, брей! Та торгує дівчиноньку. Брей море, брей!
Ґалюґа, -ґи, ж. = Ґалиця.
Зерна́тий, -а, -е. = зернистий.
Їдкий, -а́, -е́ 1) Рѣзкій (о вѣтрѣ). Їдкий вітер.
2) Съѣдомый. Земна, солома їдкіша скотині.
Лиша́к, -ка́, м. Названіе малоросса, живущаго въ горахъ въ Венгріи (по часто употребляемому въ разговорѣ слову лиш).
Огнянець, -нця, м. Дьяволъ, чортъ. Бо ти не мій младенец, лем ти з пекла огнянец.
Погустіти, -тію, -єш, гл. Сгуститься.
Попригадувати, -дую, -єш, гл. Вспомнить (во множествѣ).
Смерк, -ку, ж. Сумерки. Употр. только съ предл. до: До самого смерку їхав. Покопала до смерку.
Штиркнути, -кну, -неш, гл. Однокр. в. отъ штиркати.
