Гойк, -ку, м. Крикъ, шумъ.
Ґе́дзатися, -заюся, -єшся, гл. 1) О четверон. животныхъ: бѣгать, мечась изъ стороны въ сторону, подъ вліяніемъ боли отъ укушеній овода. 2) О людяхъ: метаться, бросаться изъ стороны въ сторону. Бідолашний не знаходив собі місця: ґедзався, буцім підпалювали його вогнем. Кричала, ґедзалась, качалась. 3) О людяхъ: капризничать, привередничать.
До́вбня, -ні, ж. Большой деревянный молоть. Носиться, як дурень з довбнею. Ідіть по довбню, — нехай іде волів бить, бо не хочуть води пить.
Круподерник, -ка, м. Дѣлающій крупу. Оттам, мамо, мельник, оттам круподерник.
Модже́ра, -ри, ж. Мортира.
Пилюка, -ки, ж. = пилюга.
Пілтина, -ни, ж. Половина ствола ели расколотаго въ длину.
Плачно нар. Хочется плакать. Так мені їх жалко стало, аж плачно.
Попродати, -даю, -єш, гл. Распродать, продать. Попродав воли з возами. Попродав усю худобу.
Хрещатий, -а, -е. 1) Крестообразный, крестовидный. Хрещатий барвінок. Ворота дощані — хрещаті.
2) Имѣющій на себѣ изображеніе креста. Червонії, хрещатії давнії корогви.
3) Хрещата плахта. = хрещатка.
