Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

охабище

Охабище, -ща, с. = охаба 2. Вх. Зн. 45.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 78.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОХАБИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОХАБИЩЕ"
Виправдити, -джу, -диш, гл. Оправдывать, оправдать. Вх. Лем. 398.
Витрудити, -джу, -диш, гл. Утомить. Витрудив Грицько руки ту весну й те літо. Мир. ХРВ. 75.
Додава́ння, -ня, с. Прибавленіе.
Копаний, -а, -е. Выкопанный. Ой у полі край дороги копана кирниця. Н. п.
Носили, -сил, с. мн. Носилки. Ледве на носилах донесли.
Перестерегти Cм. перестерігати.
Попередзвонювати, -нюю, -єш, гл. Окончить звонить (во множествѣ).
Препір, -ру, м. = припір. Мнж. 181.
Сватати, -таю, -єш, гл. Сватать. Сватай мене, козаченьку, не вводь у неславу. Мет. 83. Козак дівку вірно любить. — заняти не смів. — Тим я її не займаю, що сватати маю. Мет. 105.
Цідилка, -ки, ж. = ціди́лок. Чуб. VII. 387. зостався на цідилці. Попался во лжи. Ном. № 6786.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОХАБИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.