Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

офлис

Офлис, -су, м. Тонкій древесный стволъ, идущій на дрова или на огорожу; хворостина. Вх. Лем. 445.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 78.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОФЛИС"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОФЛИС"
Брех! Ii меж. отъ гл. брехати. Брех стара на покуті. Ном. № 6932.
Гуцьо́к, -цька́, м. = Гук 3. Вх. Лем. 406.
До́вгість, -гости, ж. Долгота, длина.
Морськи́й I, -а́, -е́ 1) Морской. Промиває карі очі морською водою. Чуб. V. 320. 2) морська свиня. Дельфинъ. Там страшно борсався дельфин, чи морська свиня. Левиц. І. 3) морське залізо. Магнитъ.
Повідрізняти, -ня́ю, -єш, гл. Отдѣлить (во множествѣ).
Понуруватий, -а, -е. Смотрящій въ землю, повѣсившій голову, угрюмый. Н. Вол. у.
Приліг, -ло́гу, м. 1) Боковая часть сѣдла. Шух. І. 252. 2) Въ боченкѣ: прибиваемая сверху клепокъ дощечка съ отверстіемъ, сквозь которое добываютъ жидкость. Шух. І. 307.
Розгніздитися, -джу́ся, -ди́шся, гл. О птицахъ: размѣститься въ гнѣздахъ. Там любо розгніздилось дике птаство, на кипарисі бусель там осівся. К. Псал. 236.
Скількоро мѣст. Нѣсколько. Та вийшло скількоро чоловіка копати буряки. Брац. у.
Совершити, -шу́, -ши́ш, гл. Выводить верхъ, заканчивать (напр. стогъ). Розчали класти стіжок, та ще не совершили. Волч. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОФЛИС.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.