Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

офлис

Офлис, -су, м. Тонкій древесный стволъ, идущій на дрова или на огорожу; хворостина. Вх. Лем. 445.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 78.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОФЛИС"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОФЛИС"
Блиснути, -ну, -неш, гл. 1) Блеснуть, сверкнуть. Блиснем шаблями, як сонце з хмарі. Чуб. І
Заваля́щий, -а, -е. Завалявшійся, плохой, мало пригодный.
Кривов'язий, -а, -е. Кривошеій. Вх. Зн. 29.
Наві́дини, -дин, ж. мн. Посѣщеніе, визитъ.
Птичий, -а, -е. = пташиний. Ном. №997.
Розривати II, -ва́ю, -єш, сов. в. розрити, -рию, -єш, гл. Разрывать, разрыть, раскапывать, раскопать.
Спідручний, -а, -е. О волѣ, запряженномъ въ плугъ: тотъ, который идетъ со стороны погонича.
Тербук, -ка, м. Родъ рыболовной сѣти, родъ сака на двухъ перекрещивающихся обручахъ, съ ручкой. Браун. 14.
Хиць меж. 1) Выражаетъ паденіе? А вона хиць мені на шию. 2) = хап. Вх. Уг. 273.
Хоронення, -ня, с. Похороны. Яка кому смерть, таке й хоронення. Ромен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОФЛИС.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.