Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

офлис

Офлис, -су, м. Тонкій древесный стволъ, идущій на дрова или на огорожу; хворостина. Вх. Лем. 445.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 78.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОФЛИС"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОФЛИС"
Відвіювати, -віюю, -єш, сов. в. відвіяти, -вію, -єш, гл. Отвѣвать, отвѣять.
Збіга́тися 2, -га́юся, -єшся, сов. в. збі́гтися, -жу́ся, -жи́шся, гл. 1) Сбѣгаться, сбѣжаться. Швець із гори, пес із долини та збіглися до кобили. Чуб. V. 1173. 2) Сжаться, сжинаться; о матеріи: сдѣлаться короче послѣ мойки. Роздимаються (речі) од тепла, а збігаються од холоду. Ком. II. 54. Штанці... збіглись. Св. Л. 310.
Мучи́телька, -ки, ж. Мучительница. Желех.
Нако́шувати, -шую, -єш, сов. в. накоси́ти, -кошу́, -сиш, гл. Накашивать, накосить.
Прохарамаркати, -каю, -єш, гл. Прочесть, проговорить невнятно. Яку небудь молитву прохарамаркаю над мертвим і не покину його трупу. Стор. МПр. 22.
Ростомилений, -а, -е. Любезнѣйшій, милый. Літала она без гори до своєї любой ростомиленой матері. Гол. II. 721.
Смішком нар. Шутя, смѣясь. Підходить до його усе смішком, смішком, а далі як ухватить.
Тріфолія, -лії, ж. Раст. Menyanthes trifoliate L. Анн. 215.
Футіти, фучу, -тиш, гл. Сопѣть, пыхтѣть, дуть. Желех. на все фути́т. Онъ надуть, спесивъ. Вх. Зн. 75.
Футькало, -ла, с. Вспыльчивый человѣкъ. Фр. (Желех.).  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОФЛИС.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.