Висвистувати, -тую, -єш, сов. в. висвистати, -щу, -стиш, гл.
1) Только несов. в. Насвистывать, свистать. Раз-у-раз насвистував вівчарик. Витяг з-за пояса сопілку, висвистує, яті зна.
2) Вызывать, вызвать кого свистомъ. Писаренко грає в дубову сопілку, висвистав, вигукав у Самсона дівку.
Віднова, -ви, ж. Обновленіе.
Ґа́ва 1, -ви, ж. 1) Ворона. Ґа́ви лови́ти. Ротозѣйничать, зѣвать. Гав ловив та витрішки продавав. 2) Переносно: разиня, ворона. 3) Промежутокъ межъ двухъ зубьевъ пилы.
Генорал, -ла, м. = генерал.
Идольський, -а, -е. Идольскій, языческій. В римській идольській землі.
Картузний, -а, -е. = картузовий.
Необачність, -ности, ж. Безпечность, неосмотрительность. Складається недогода або необачність яка, то він гукає та махає їм, де що робиться. Необачно, нар. Безпечно, неосмотрительно. Живе хто в світі необачно, тому нігде не буде смачно.
Обжалуватися, -луюся, -єшся, гл. Нажаловаться, пожаловаться. Се, бачу, вони вам і обжалувались.
Одужати Cм. одужувати.
Схудлий, -а, -е. Исхудалый. Бліде й схудле лице.
