Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

охайний

Охайний, -а, -е. 1) Опрятный, чистоплотный. Таке було кукібне, таке було охайне. Г. Барв. 439. 2) Очищенный, выхоленный. Зілля моє да охайнеє! Дитя моє да коханеє! Я ж тебе да охаяла, Марусеньку да угаяла. Мет. 229.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 78.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОХАЙНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОХАЙНИЙ"
Гостри́ло, -ла, с. Приборъ для точенія косы. Черк. у.
Дзюбу́н, -на́, м. Клюющій.
Карита, -ти, ж. = карета. Вийшов він із карити. О. 1862. II. 59.
Нелюдський, -а, -е. 1) Нечеловѣческій. В неї щось у очах нелюдське світиться... У людей такого погляду не буває. Г. Барв. 375. 2) Безчеловѣчный, жестокій. І ти нелюдської дознала муки. К. ХП. 53. 3) Необходительный.
Новобранка, -ки, ж. Новенькая, новичекъ-женщина. Дітвора сипнула з хати зустрічати новобранку-товаришку. Св. Л. 79.
Осаднити, -ню́, -ниш, гл.коня. Натереть лошади сѣдломъ или хомутомъ рану. Желех. Осаднений кінь. Вх. Зн. 44.
Перебендя, -ді, м. 1) Балагуръ. 2) Капризникъ, привередникъ.
Поперебірати, -ра́ю, -єш, гл. То-же, что и перебрати, но во множествѣ.
Продзеленькати, -каю, -єш, гл. Прозвенѣть.
Хаботя, -ті, ж. Неповоротливая, медлительная женщина. Сам піде, або пішла хаботю. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОХАЙНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.