Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

охайний

Охайний, -а, -е. 1) Опрятный, чистоплотный. Таке було кукібне, таке було охайне. Г. Барв. 439. 2) Очищенный, выхоленный. Зілля моє да охайнеє! Дитя моє да коханеє! Я ж тебе да охаяла, Марусеньку да угаяла. Мет. 229.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 78.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОХАЙНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОХАЙНИЙ"
Волосянки, -нок ж, мн. Штаны изъ овечьей шерсти. Шух. І. 152.
Гре́бло́, -ла́, с. 1) = Греблиця. Вх. Зн. 12. 2) Орудіе на подобіе грабель (вмѣсто зубцевъ дощечка шириною въ вершокъ), употребляемое для сгребанія соли въ лиманахъ. Черном.
Дої́льниця, -ці, ж. Доильщица. Така з неї доїльниця, що боїться й до корови приступитись, а не то щоб потягти як слід. Харьк. у.
Доса́донька, -ки, ж. Ум. отъ. доса́да.
Порозмножувати, -жую, -єш, гл. Размножить (во множествѣ).
Притамувати, -му́ю, -єш, гл. Задержать, придержать.
Пугач, -ча, м. пт. филинъ, Strix bubo. Злетів пугач на могилу та й крикнув він: пугу. Ум. пугаченько. Ой не пугай, пугаченьку, в зеленому байраченьку. Мет. 283.
Спрежа, спрежду, нар. Прежде, въ прежнее время. Чом тепер не так, як, спрежа було? О. 1861. XI. Св. 62. Ні, козаче, вона каже, то спрежду бувало. О. 1862. VIII. 56.
Телусь меж. Призывъ для коровъ.
Усиротіти, -тію, -єш, гл. Осиротѣть. Чого се я такеньки і чим зажурилась?... Чи я ж сьогодні всиротіла? чи се тепер тільки зубожіла? МВ. ІІ. 105.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОХАЙНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.