Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

охабляти

Охабляти, -бля́ю, -єш, сов. в. охабити, -блю, -биш, гл. 1) Оставлять, оставить. Мене-с охабив фраіречку першу. Вх. Лем. 445. 2) Портить, испортить. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 78.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОХАБЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОХАБЛЯТИ"
Анки́р, -ру (рю), м. = Альки́р. Де ж ти будеш спала? — В анкерю, в пірю. Гол. І. 126.
Безкритичність, -ности, ж. Отсутствіе критики. К. Кр. 13.
Запа́морочити, -чу, -чиш, гл. Заморочить. Запаморочив себе думками на вік: злигався з пльохою. Полт. г.
Милосе́рдник, -ка, м. Милосердный, сострадательный человѣкъ. Смієшся, зробивши милосердника тираном. К. Бай. 84.
Невільничий и невольничий, -а, -е. = невільницький. І помоляться на волі невольничі діти. Шевч.
Осторобитися, -блюся, -бишся, гл. Испугаться, съ испуга разбѣжаться. Вх. Зн. 45.
Посмутніти, -ні́ю, -єш, гл. Опечалиться.
Стальце, -ця, с. = сталець. Лебед. у. (Залюб.).
Удила, уди́л, мн = вудила. Готова дуга й удила, не достає тільки возочка та кобили. Ном. № 14307.
Ченчух, -ха, м. Родъ растенія. У діброві ченчух усіяла: ой як я піду за нелюба, не цвіти, ченчух, у діброві. Рк. Макс.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОХАБЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.