Гарячий, -а, -е. 1) Жаркій, горячій. Гарячий борщ. Гарячий комин. Умила личенько гарячою сльозою. гарячого сіла за шкуру залити. Задать кому, причинить мученія.
2) Пылкій, вспыльчивый, горячій. Гарячий чоловік.
3) Разгорѣвшійся, вспотѣвшій. Воли пристали, — може ти їх водою напоїв гарячих?
4) гарячий час. Горячее время, недосугъ.
5) на гарячому вчинку. На мѣстѣ преступленія, по горячимъ слѣдамъ. Злапати на гарячому вчинку.
Діду́сенько, діду́сечко, діду́сик, -ка, м. Ум. отъ дідусь.
Мажчи́р, -ра, м. = мужчир.
Перепічайка, -ки, ж.
1) Родъ лепешки изъ кислаго тѣста, испеченной на сковородѣ.
2) Женщина, пекущая хлѣбы. Знайте мене, перепічайку, що на воротях тісто! Погана перепічайка! напече було хліба глевкого та, сирого.
Поблизький, -а, -е. Близко находящійся, близлежащій.
Поле, -ля, с.
1) Поле. В чистому полі да і пшениченьку поле. Святий Юрій по полю ходить, хліб жито родить. В чистім полі край дороги висока могила.
2) Фонъ (въ узорной ткани и пр.).
3) Полъ. А ворожка і каже: «Оже, бабо, на твої гроші ще одна твоя дитина женеться!» — А киньте ж, — кажу, з якого поля: з жіночого, чи з мужичого? — «З мужичого», — каже. Ум. поленько. полечко. польце. Зорати польце. Засіяв чоловік просом польце.
Посиротіти, -тіємо, -єте, гл. Осиротѣть (о многихъ). Я молода завдовіла, діти мої посиротіли. Завсіда ми з худобою були, а тепер оце посиротіли.
Прашувати, -шую, -єш, гл. Полоть, мотыжить. Я оце дуже втомилась, бо в таку спеку дуже погано прашувати: земля розсипається. Прашують кукурузу.
Розважити, -ся. Cм. розважати, -ся и розважувати, -ся.
Чучверіти, -рію, -єш, гл. Корявѣть, хирѣть. Діти вже й чималі, уже б треба що й посправляти, або до школи пооддавати. Чужі дітки як бджоли гудуть, біжать із книжечками, а наші чучверіють.
