Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

отіпання

Отіпання, -ня, гл. Очищеніе отъ кострики (конопли). Гол. Од. 38.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 75.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОТІПАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОТІПАННЯ"
Виголошувати, -шую, -єш, сов. в. виголосити, -шу, -сиш, гл. Объявлять, объявить, громко произнести, провозгласить.
Воркувати, -ку́ю, -єш, гл. Ворковать. Чого, серце, як голубка, день і ніч воркує? Шевч. 43. Воркувала горлиця у садку. Гліб. 49.
Ґерґе́чник, -ка, м. Кусть, кусты крыжовника, Ribes grossularia. Вх. Лем. 407. Cм. Аґрус.
Запе́вняти, -ня́ю, -єш, сов. в. запевни́ти, -ню, -ниш, гл. Увѣрять, увѣрить. Не можна теж запевняти, що і в таких людей, як М. Вовчок, не різнить дещо з народньою мовою. О. 1861. IV. 33.
Звінува́тися, -ну́юся, -єшся, гл. Лишиться приданаго. Бо ся уж звікувала з козачками поїхала. Гол. II. 722.
Начернити, -ню́, -ни́ш, гл. Начернить. Чим ти брови начернила? Чуб. V. 1114.
Побелькотити, -чу, -чеш, гл. Побормотать нѣкоторое время.
Розонька, -ки, ж. Ум. отъ роза.
Тарниця, -ці, ж. Деревянное сѣдло. Вх. Зн. 61. Шух. І. 78. 252.
Цікавитися, -влюся, -вишся, гл. Интересоваться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОТІПАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.