Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

отрібка

Отрібка, -ки, ж. Родъ кушанья = отріб? З отрібки баба — шарпанина. Котл. Ен. IV. 81, (изд. 1809. IV. 18).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 76.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОТРІБКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОТРІБКА"
Гирчати, -чу, -чиш, гл. = гарчати. Рудч. Ск. ІІ. 174.
Запоро́жецький, -а, -е. = запорожський. Се все були запорожецькі землі. О. 1862. V. 101. Земля, мати, земля, мати, запорожецькая. Чуб. V. 951.
Заси́лок, -лку, м. Помощь, подкрѣпленіе, поддержка. Желех.
Зачини́ти, -ся. Cм. зачиняти, -ся.
Зашу́кувати, -кую, -єш, гл. Подыскивать. Вівчарь, що пас громадську отару, зашукував хлопців у поміч. Мир. ХРВ. 37.
Обвідка, -ки, ж. Ободокъ, каемка (на узорахъ). Харьк.
Оковитка, -ки, ж. = оковита. Ум. окови́точка.
Опад, -ду, м. = ожелест. Вх. Уг. 256.
Поз'їзджати, -джаємо, -єте, гл. Съѣхать, уѣхать (о многихъ). Були річки — повсихали, були кращі — поз'їзджали. Чуб. V. 540.
Скопувати, -пую, -єш, сов. в. скопати, -паю, -єш, гл. 1) Искапывать, вскопать. Цілий тиждень скопували пиш город. (Залюб.). Дорожку скопила, руту посіяла. Чуб. V. 422. 2) Изрывать, изрыть. Цілу хату скопали, — шукали грошей, та нічого не знайшли. Рудч. Ск. І. 188.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОТРІБКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.