Булькотати, -кочу, -чеш, булькотіти, -кочу, -тиш, гл.
1) Клокотать. Кров дзюрить, булькотить з спини.
2) Булькать. Доти баба булькотала, поки на дно не попала. Стала, тиковку топити, а та набірається води та булькотить.
3) Объ индюкѣ: кричать. Пуляк булькоче.
Горі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Горѣть. Коли Бог не годить, то й огонь не горить. Без підпалу й дрова не горять. Гори́ть, як сліпи́й ди́виться, — совсѣмъ не горитъ. Як мо́кре гори́ть. Плохо, вяло идетъ работа., дѣло. Шку́ра гори́ть (на кому). Горячій, непосѣдливый (кто). 2) Быть въ жару, имѣть повышенную температуру (о больномъ). Болітимеш, горітимеш, смерти бажатимеш. 3) Блестѣть, горѣть. Погас місяць, горить сонце. Базари, де військо, як море червоне, перед бунчуками бувало горить. Надо мною з своєю божою красою гориш ти, зоренько моя. 4) Пылать желаніемъ, сильно желать чего. До кужіля рука болить, до горілки душа горить. 5) Горю́-горю́ пень. Присловье въ игрѣ въ щітки.
Дійсно нар. = Дійсне.
Донщи́ха, -хи, ж. = дончиця. Донщиха йшла в Ярусалим.
Заста́вка, -ки, ж. 1) Заслонка, заставка. 2) Вешнякъ, ставень для удержанія воды въ плотинахъ и запрудахъ. З млина вийшов мірошник заставку заставлять. hа всі за́ставки. Изо всѣхъ силъ, во всю ивановскую, во всѣ лопатки и пр. Сі баби ніяк не збагнуть, що сьогодні можна з чоловіком рубатись на всі заставки, а завтра гуляти вкупі по братерськи. Стьожка довгими кінцями так і має на всі заставки. Гей, ріжте на всі заставки музики. На всі заставки лає. Ум. за́ставочка. У лотоках заставочки мельник заставляє.
Зла́пати, -паю, -єш, гл. 1) Поймать, схватить. Собака мене злапав за запащину, добре пошматував. Ой злапали Морозенка, назад руки зв'язали. Тікай, тікай, козаченьку, хотять тя злапати. 2) — ляпаса. Получить пощечину.
Лимаре́нко, -ка, м. Сынъ шорника. У перетику ходила по опеньки, лимаренка полюбила молоденька.
Смертяний, -а́, -е́ Смертоносный. Той Тартар смертяний, що пліндруванням дише. Смертяний бій.
Тросок, -ска, м. Ягненокъ съ переросшими смушками, также и самые смушки.
Цюди нар. = сюди́. І як він цюди добився.
