Гаремний, -а, -е. Гаремный. Гаремна неволя.
Доповза́ти, -заю, -єш, сов. в. доповзти́, -зу́, -зе́ш, гл. Доползать, доползти. Мов рачки доповзла до города.
Корито, -та, с. 1) Корыто, изъ котораго кормятъ животныхъ. Корита не ходять до свиней, а свині до корита. У гуцуловъ корито = ночви. під корито підвернути. Одолѣть. Підвернемо тепер ми під корито ваших полковників та гетьманів. 2) Въ ручной мельницѣ: ларь, въ который падаетъ мука. 3) Русло рѣки. Частина грунту, по котрій тече річка, зветься річище, або корито. 4) Продолговатая ямка въ землѣ, выкапываемая дѣтьми при игрѣ въ місяць. 5) Панцырь черепахи. Ум. кори́течко, коритце.
Лиша́ти, -шаю, -єш, сов. в. лиши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Оставлять, оставить, покидать, покинуть. Не ті люде тут живуть, яких він лишав, ідучи до брата. І вдома мене не лишай, і в поле не бери. Все бери, а мене лиши. Ти мене можеш лишити, а я тебе не лишу ніколи. Бійтеся Бога, хазяїне, що ви робите? Лишіть хазяйку живою!
Набендю́житися, -жуся, -жишся, гл. Надуться. Чого то вже так набендюжився?
Повитягати, -га́ю, -єш, гл.
1) Вытянуть (во множествѣ). Будьмо живі, щоб з наших ворогів повитягало жили.
2) Вытащить, вынуть. Повитягали собі книжки і читают.
Полискувати, -ся, -кую, -ся, -єш, -ся, гл. Блестѣть, лосниться, сверкать. Вже сивиною коси полискувались. Полискується бриль солом'яний, наче золотий.
Промацати, -цаю, -єш, гл. Прощупать.
Сукровиця, -ці, ж. = Сукроватиця. З мертвого пішла сукровиця.
Учуватися, -вається, сов. в. учутися, -сться, гл. безл. Слышать, послышаться. Спідньому вчулось, що він верхнього міри, та каже; «аршин!» То мабуть, діду, так мені вчувається.
