Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оточини

Оточини, -чин, ж. мн. 1) Жиръ на тонкой кишкѣ. Конотоп. у. 2) Зерно или муха, остающаяся послѣ перетачиванія на решето.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 76.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОТОЧИНИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОТОЧИНИ"
Безробіття, -тя, с. Безработица. Желех.
Дублени́стий, -а, -е. Красножелтоватый, цвѣта дубленой кожи. Квіток дубленістий. Вх. Уг. 237.
Заладна́ти, -на́ю, -єш, гл. = залагодити. Стріха в його добре попрогнивала і мохом пообростала: треба заладнати. Г. Барв. 14.
Зану́дити, -джу́, -диш, гл. 1) Навести тоску, скуку. Вона в мене не полуднала, тілько мені та занудили. Мет. 290. Се ти себе, занудиш, дитино моя. Г. Барв. 197. 2) безл. Затошнить. Занудило коло серця. Шевч. 68.
Змотузити, -жу, -зиш, гл. Связать веревкой. Овруц. у.
Ікратий, -а, -е. Имѣющій икру. Ікрата риба. Черк. у.
Охандожити, -жу, -жиш, гл. Очистить, вычистить. Пора вже поросята охандожити. Кіев. г.
Перепелястий, -а, -е. Имѣющій цвѣтъ перепела, сѣрый.
Ропавка, -ки, ж. Жаба. Вх. Зн. 24.
Тетюха, -хи, ж. Лихорадка, febris. Желех. Най тя бере зла тетюха, таки будеш коротюха. Гол. І. 320.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОТОЧИНИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.