Бзина, -ни, ж. = бузина.
Бігти, біжу, -жиш, гл. 1) Бѣжать. Гріх по дорозі біг та до нас плиг. Туди ж бігла да дівчинонька. Ворон коню, біжи швидче! Біг так, що сам себе не чув — изо всѣхъ силъ бѣжалъ. 2) Быстро ѣхать, плыть на суднѣ. Щось біжить з дзвоником. Човном біжить по під берегом. — верхи. Ѣхать верхомъ. — з копита, у чвал. Ѣхать, бѣжать галопомъ. — в клус. Бѣжать рысью. 3) О водѣ, жидкостяхъ и времени: течь. Біжить річка-млинівочка, камені руйнує. Молоко біжить. Борщ біжить. Час біжить. Літа мої біжать як скороходець. 4) — з блеску. Бѣжать со свѣта. Як росходилась стара моя, — батю мій, хоч з блеску біжи!
Вертіння, -ня, с.
1) Вертѣніе.
2) Сверленіе.
Вимір, -ру, м.
1) Промѣръ, измѣреніе.
2) Доля хлѣба за помолъ.
Заби́йця, -ці, ж. Убійца.
Инший, -а, -е. 1) = и́накший. Милий покидає, иншої шукає. Дві в однаковому убранні, а третя в иншому.
2) Иной, нѣкоторый. Инший легко робить та хороше ходить.
Немівний, -а, -е. Неразговорчивый, молчаливый. Кіт нелівний, хлоп немівний — обоє ледащо.
Осмалити, -ся. Cм. осмалювати, -ся.
Попава, -ви, ж. Раст. Taraxacum officinale.
Справуватися, -вуюся, -єшся, гл.
1) Вести себя, поступать. Піду у світ, а як я ся буду справувати? буду я собі мужа глядати.
2) Справляться, управляться. Зося була дуже рада, що мати так добре скрізь справувалась.
3) — з ким. Тягаться съ кѣмъ, судиться, доказывать, искать свои права. Справується за мішок. Справувались ми, справувались з Іваном та й пішли.
