А́фини, -фин, ж. мн. Раст.: черника. Vaccinium myrtillus (ягоды).
Бутурлин, -на, м. Въ загадкѣ: гребешокъ, изгоняющій насѣкомыхъ. Чорни бутурлин з гори свині потурлив.
Гирявий, -а, -е. 1) Низко остриженный. У його стільки землі, як у гирявого чуприни. Бранное слово. Брешеш, гирявий. 2) Испорченный, плохой. Таке вже гиряве моє щастя. гирявий горщик — съ отбитымъ верхнимъ ободкомъ. кутя хирява бываетъ тогда на сочельникъ, когда вечеря безъ рыбнаго блюда.
Губа́, -би́, ж. 1) Губа. Як би не зуби та не губи, була б душа на дубі. Язичок мельне, та й у кут, а губу натовчуть. Поцілував Бондарівну у самії губи. Иногда въ значеніи: ротъ. Має губу від уха до уха. — ротъ до ушей. З доброї губи добре і слово. На всю гу́бу. Вполнѣ, совершенно, сильно, очень. Реве на всю губу. На всю губу пан. Гріха на всю губу. Въ Галиціи — ці́лою губою. Ґазда цілою губою. Роспусти́ти гу́би. Много говорить, врать, сплетничать. А вони вже й роспустили губи; ех, бабська натура! Гу́бу закопи́лити. а) Надуться, разсердиться; б) заважничать. Роби́ти з губи́ халя́ву. Не исполнять обѣщанія. Не роби з губи халяви. 2) мн. гу́би. Грибы. А хто любить губи, губи, а я печериці. Виросло несчислено богато ріжних губ та грибів. 3) = Губа́ня. Ум. Гу́бка, гу́бонька, гу́бочка. Ув. Губи́ще.
Дроби́тько, -ка, м. Говорящій скоро и невнятно.
Кончити, -ся = кінчити, -ся. конюх, -ха,, м. Конюхъ. Я конюха ж люблю, за конюха не піду: конюх коні ганяє, він гноєм воняє.
Курій I, -рія, м. = курець.
Нутро, -ра́, с. Нутро, внутренность. Неначе залізом палили моє нутро.
Попідвішувати, -шую, -єш, гл. Повѣсить (многое).
Хурда, -ди, ж. Больныя или захудалыя овцы, выдѣленныя въ особое стадо.
