Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

охайливий

Охайливий, -а, -е. = охайний 1.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 78.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОХАЙЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОХАЙЛИВИЙ"
Боженько, -ка, м. Дѣтск. Богъ. Боженьку мій милий, дай їм хоч по шматочку хліба! Стор. І. 18.
Бувало, -ла, с. Въ сказкѣ то же, что и жлукто. Мнж. 176. У мене єсть бувало... — Яке бувало? питають. — Жлукто, — хиба ж ви не знаєте? Грин. І. 284.
Зарі́бний, -а, -е. Живущій заработками; нанимающійся. Я чоловік зарібний. Н. Вол. у.
Знаскока нар. Наскочивши, налетомъ.
Каразійовий, -а, -е. Сдѣланный изъ простого толстаго сукна.
Крутобережний, -а, -е. Съ обрывистыми берегами. Кв. (Желех.).
Мурави́ний, -а, -е. Муравьиный. мурави́не ма́сло. Раст. Aetalium Septicum Fries.
Муші́я, -шії, ж. Имущество. Шух. І. 107.
Соромок, -мка, м. 1) Ум. отъ сором. 2) Penis (у малолѣтняго). Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Хлипок, -пка, м. = хлипавка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОХАЙЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.