Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оттак

Оттак нар. Вотъ такъ, вотъ такъ то. Оттак Вовчок жене ляхів повчок. Ном. № 673. Оттак! не бродячи качку піймав. Ном. № 1648. оттак-пак. Вотъ такъ то, вотъ какъ. Чого це ти, о. Хведор, взявся на своїх дочок? Вони ж дурно не їдять твого хліба... — Оттак-пак! Ба ще б посідали та руки поскладали. Левиц. І. 141. Ум. оттакеньки, оттакечки.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 77.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОТТАК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОТТАК"
Бер! Ii меж = бирь. Вх. Зн. 2.
Богомільний, -а, -е. Набожный, богомольный. Грин. І. 49. Був собі чернець і такий богомільний. Рудч. Ск. II. 200.
Главосік, -ка, м. Также и во мн. ч. главосіки = головосік. Праздникъ усѣкновенія главы Іоанна Предтечи 29-го августа. МУЕ. ІІІ. 33; ЕЗ. V. 205.
Ді́яти, -ді́ю, -єш, гл. Дѣлать. Що тут у Бога діяти? ЗОЮР. І. 291. Не зрять Бога над собою, не знають, що діють. Шевч. Живе слово ви сієте, — яке ж лихо тим дієте! К. Досв. 128. Що ж я буду, бідний, діяв, що я жита не посіяв. Гол. І. 214.
Доміркува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. Додуматься. Ком. І. 48.
Манасти́рь, -ря, м. Монастырь. Посадили на покуту в манастырь. Левиц. І. підвести під манастирь. Одурачить. Обдурив геть нас старий; так підвів під манастирь.
На́коржень, -жня, м. = накожень. Козелец. у.
Пристання, -ня, с. = пристановище. Ходить, ходить, — нігде йому нема пристання. Рудч. Ск. І. 70.
Споювати, -по́юю, -єш, сов. в. споїти, спою, -їш, гл. Сплачивать, сплотить, пригонять, пригнать (о плотничьей, столярной работѣ).
Тума, -ми, ж. 1) Овца: помѣсь шпанской овцы или шльо́нки съ простой. Борз., Павлогр. у.у. 2) Человѣкъ смѣшанной породы: одинъ изъ родителей турокъ или татаринъ, а другой — украинецъ. Христіяне і туми зъ христіянъ въ Кримѣ родившіися. Величко, Лѣт. II. 376. Вродився тумою від руської бранки. К. ЦН. 219. Козак-тума зведе з ума, не буде любити. Н. п. Г. Барв. 222. Тума танчик водила. Що виведе, то і стане, на дівочок погляне. Мет. 299. тумо́ю называютъ хмураго неразговорчиваго человѣка. Якийсь нелюдний, неговіркий, якась тума з його. Мир. ХРВ. 35.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОТТАК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.