Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

віддавати

Віддавати, -даю, -єш сов, в. віддати, -дам, -даси,, гл. 1) Отдавать, отдать. А син старець та свого не вживає, та все його хортам віддаває. Чуб. І. 173. Взяв той собака буханець та й віддав вовкові. Рудч. Ск. І. 9. віддати богові душу. Умереть. Закричав дід дивними голосами та й Богу душу віддав. Чуб. І. 156. — хвалу. Воздать хвалу, восхвалить. Хвалу Богові оддав. МВ. І. 16. — на добридень. Пожелать добраго дня. І добридень мені оддала. Левиц. І. 14. — поклін. Поклониться. Матері Божій поклін оддавши. Чуб. I. 160. 2) Выдавать, выдать замужъ. Тоді дівку віддавай, коли люде трапляються. Ном. № 5928. Як будуть тебе, моя мила, за иншого віддавати, пиши листи на папері, давай мені знати. Мет. 60. 3) Передавать, передать, выражать, выразить. 4) Протягивать, протянуть голосомъ при концѣ пѣсни, при чемъ дѣлается рулада отъ высокаго къ низкому на октаву. У нас так завше: яку б пісню не співала, то усе віддає. Любеч. 5) Теплѣть, потеплѣть. Уранці було холодно, а вдень трохи оддало. Конст. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 210.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДДАВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДДАВАТИ"
Ванна, -ни, ж. 1) Ванна. Чуб. II. 644. Старий казав папісти води в ванну. Чуб. II. 334. 2) Раст. Verbascum nigrum. Лв. 102.
Дола́пувати, -пую, -єш, сов. в. дола́пати, -паю, -єш, гл. Дощупываться, дощупаться. Полапають його за боки: чи багато поросло сала; як до маслака долапають, то значить худий. Драг. 2.
Закостри́читися, -чуся, -чишся, гл. Заартачиться. Я до його рідним братом, — а він як закостричиться, так куди тобі. Лебед. у.
Зжина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. зжати, зіжну, -неш, гл. Сжинать, сжать. Зжав менший брат свою пшеницю. Стор. І. 22. Наш Господар рано встав, зо всіх полів жито зжав. Грин. III. 671.
Кравчина, -ни, ж. Названіе войска, собраннаго въ концѣ XVI в. С. Наливайкомъ. Обізвався Наливайко — не стало кравчини! Обізвавсь козак Павлюга — за нею полинув. Шевч. 52. Славна стала та кравчина, як на Польщу стала, вовкулакам, католикам мстючи зраду здала. Срезн., Запорож. Стар. І. 39.
Ма́ківка, -ки, ж. 1) Маковка, головка мака. 2) Цвѣтокъ мака. Катувала, мордувала, та не помагало: як маківка на городі Ганна росцвітала. Шевч. 22. Дівчина почервоніла як маківка. Левиц. Пов. 107. 3) м. водяна = мак водяний. Маркев. 166. 4) маківки. Родъ вышитаго узора на сорочкѣ. КС. 1893. V. 278. 5) Хороводная игра (Cм. мак 8), а также красивая дѣвочка, которую въ этой игрѣ, подъ конецъ пѣсни, подбрасываютъ вверхъ, представляя тѣмъ отряхиваніе мака. Грин. III. 108. Ум. маківочка. Її ж дочка, як маківочка. Рудч. Ск. II. 49.
Першина, -ни, ж. Первинка. Хиба ж це мені першина вареники ліпити? Сквир. у. Ум. перши́нка.
Різавка, -ки, ж. = різачка 1. Вх. Лем. 461.
Умолотися, умелюся, -лешся, гл. Подвергнуться умолу, убыли при помолѣ.
Шалапутнява, -ви, ж. Плутни, надувательство.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДДАВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.