Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відв'язуватися

Відв'Язуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. відв'язатися, -жуся, -жешся, гл. Отвязываться, отвязаться.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 208.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВ'ЯЗУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВ'ЯЗУВАТИСЯ"
Доповза́ти, -заю, -єш, сов. в. доповзти́, -зу́, -зе́ш, гл. Доползать, доползти. Мов рачки доповзла до города. Кв.
Загина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. загну́ти, -гну́, -не́ш, гл. 1) Загинать, загнуть. Оце штучка: загнув пальці та й карлючка. Ном. Прич. стр. загне́ний. Н. Вол. у. 2)крючки́. Крючкотворствовать. 3)матюки́. Бранить по матушкѣ. 4)сухо́го во́вка. Cм. вовк. 5)чо́ртові ковбасу́. = заломи́ти чо́ртові ковбасу́. Cм. заломити. Грин. І. 236.
Закра́сти, -ду, -деш, гл. Украсть. Коли не закрадуть у похорон, то понаходиш усе. Федьк.
Зви́снути Cм. звисати.
Лупі́й, -пія, м. Живодеръ. Камен. у.
Наванта́жений, -а, -е. Нагруженный. Фура навантажена бочками з дьогтьом. Валт. у.
Охвицер, -ра, м. Офицеръ. Чуб. V. 977. Левиц. І. 30. Ум. охвице́рик, охвице́рочко. Мил. 216.
Перезвати Cм. перезивати.
Пришкандибати, -ба́ю, -єш, гл. Прійти, хромая. Насилу оце пришкандибав до вас, — слизько дуже йти. Харьк.
Тяжити, -жу, -жи́ш, гл. Обременять, отягощать. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДВ'ЯЗУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.