Верховіття, -тя, с. Верхнія вѣтви деревьевъ. Верховіття у тернів стинає, меншому брату примішу покидає.
За́єць За́йця м. 1) Заяцъ. Бігає, як солоний заєць. Боїться, щоб йому заєць дороги не перебіг. 2) Названіе вола съ прямыми толстыми и приподнятыми вверхъ рогами. 8) Дѣтскія игры: а) охотники охотятся за зайцемъ. б) то-же, что и сіра кішка. Ум. за́йчик, за́йчичок, за́їнько. Зайчичок-стрибайчичок обгризує молоді пагонці на вишнях.
Остріжка, -ки, ж. Раст. Delphinium Ajacts.
Полазник, -ка, м. Тотъ, кто первый войдетъ во дворъ или избу въ полаз. Въ другихъ мѣстахъ Галиціи полазників бываетъ два: на Введеніе (21 ноября) и на Рождество. На Воведенія перший полазник. Хто того дня перший ввійде «до хиж», тот є полазником. Коли добре ведеся через рік, повідают, що доброго полазника мали; а зле, то злого.
Посвататися, -таюся, -єшся, гл. Посвататься. Коли так по Семені, другого дня, і не сподівалась, і не снилось мені, та й посватавсь він.
Причепурити, -рю́, -ри́ш, гл.
1) Пріодѣть, принарядить. Царь і взяв його, — одягли, причепурили.
2) Пріукрасить, убрать. Так гарненько причепурила хату.
Проберегти, -режу, -же́ш, гл. Простеречь извѣстное время. Став берегти той сад і проберіг три дні.
Прошвендяти, -дяю, -єш, гл. Прошляться. Прошвендяли заробітчане цілий тиждень.
Трускавка, -ки, ж. Раст. Pragaria collina Ehrh.
Тупцювання, -ня, с.
1) Топаніе, отупаніе.
2) — коло кого. Ухаживаніе хлопоты.
