Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відвохти

Відвохти, -ну, -неш, гл. Отсырѣть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 208.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВОХТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВОХТИ"
Бичик, -ка, м. Ум. отъ бич.
Зві́льжити, -жу́, -жи́ш, гл. О морозѣ: ослабѣть. Як звільжить мороз, тоді поїду у ліс. Камен. у. Вже звільжив мороз. Камен. у.
Лепеті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. = лепетати. Та чого лепетиш, як дзвоник? Черк. у.
Ляшеня́, -ня́ти, с. Ребенокъ полякъ.
Неприхильно нар. Неблагосклонно; недружелюбно.
Пообсідати, -даємо, -єте, гл. То-же, что и обсісти, но во множествѣ. Пообсідали кругом його жінка, батько й мати.
Попідмощувати, -щую, -єш, гл. 1) Подмостить (во множествѣ). 2) Подложить подъ что (во множествѣ).
Проморочитися, -чуся, -чишся, гл. Провозиться, испытать затрудненія, хлопоты, заботы.
Уздіниця Cм. уздениця.
Чебриця, -ці, ж. Родъ растенія. Торох, торох, сію горох, — вродила чебриця. Мил. 70.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДВОХТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.