Вистигати, -гаю, -єш, сов. в. вистиг(ну)ти, -гну, -неш, гл. 1) Поспѣвать, поспѣть, успѣвать, успѣть. Ой вистигайте, славні чумаченьки, зімувати до лугу. Тут хліб постиг, — виймаю, а в другій діжі вистиг — саджаю. Вистигти на Божу службу. 2) Спѣть, поспѣть, зрѣть, созрѣть. 3) Остывать, остыть.
Відвічальний, -а, -е. Отвѣтственный.
Го́пати, -паю, -єш, гл. Топать, прыгая или танцуя.
Доткли́вість, -вости, ж. Колкость.
Дякі́вство, -ва, с. 1) Должность дьячка. 2) соб. Дьячки. Наїхало до попа того дяківства та попівства повен двір.
Купайлочко, -ка, м. Ум. отъ купайло.
Поскінь, -кони, ж. = плоскінь.
Постель, -лі, ж. Настилка изъ бересты подъ подомъ печи.
Прихвачуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. прихвати́тися, -чуся, -тишся, гл. Поспѣшно браться, взяться. Прихватюсь мерщій до тіста, пироги побгаю.
Черешняк, -ку, м. Coccothraustes vulgaris. Cм. чупкар.