Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відгортати

Відгортати, -таю, -єш, сов. в. відгорнути, -ну, -неш, гл. 1) Отгребать, отгресть. Відгорни жар з припічка у піч. Землю відгорта. Мнж. 129. Відгорнули пісок. 2) Отворачивать, отворотить. Відгорнув полу, сягнув до тішені.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 209.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДГОРТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДГОРТАТИ"
Братусин, -на, -не. Принадлежащій братцу.
Ганчірря, -ря, с. соб. и ганчіряччя, -чя, с. соб. Тряпье. Черниг. З вікон замість шибок визирає ганчірря. Мир. Пов. II. 83.
Досу́шувати, -шую, -єш, сов. в. досуши́ти, -шу́, -шиш, гл. Досушивать, досушить.
Жу́йка, -ки, ж. Жвачка. Тихо в оборі, худоба лягла на спочивок, жує собі жуйку. Драг. 3. Віл жуйку жує. H.-Волын. у.
Кандьор, -ру, м. Жидкая кашица изъ крупъ или пшена. = куліш. Як наварить кандьору, — і собакам уволю. Грин. III. 562.
Платіж, -жу, м. платіжка, -ки, ж. Платежъ.
Площа, -щі, ж. = площина.
Різниківна, -ни, ж. Дочь мясника или торговца мясомъ. Зміев. у.
Стадницький, -а, -е. Относящій къ пастуху лошадей. Залізний стадницький пірнач і тепер е.... в Чорноморії. О. 1862. II. 61.
Стримувати, -мую, -єш, сов. в. стрима́ти, -ма́ю, -єш, гл. Удерживать, удержать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДГОРТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.