Вистаратися, -раюся, -єшся, гл.
1) Достать что-нибудь для себя, добиться чего выхлопотать, исходатайствовать. Ви, паничу, лучче вистарайтесь на священника.
2) — перед ким, проти кого. Услужить, прислужиться кому. От тобі чорт і вистаравсь перед чортами: він думав, шо коли робитиме великі капості людям, то його й чорти похвалять, а вони бач! Дбаємо про те, щоб і проти Бога і проти людей вистаратись гаразд.
Вугнавець, -вця, м. = гунявий.
Гро́зьба́, -би́, ж. = Грізьба. Ні прозьби, ні грозьби не чув. Та й просила нас грозьбою і прозьбою, щоб привезли галочку із собою.
Жали́ва, -ви, ж. Крапива, Urtica urens L, Urtica dioica L.
Жи́рно нар. Жирно. Сі в сірці і в смолі кипіли за те, що жирно дуже їли.
Наго́ряний, -а, -е. = нагірній. Нагоряна земля.
Окреслити Cм. окреслити.
Поменувати, -ну́ю, -єш, гл. Поименовать.
Поперевінчувати, -чую, -єш, гл. Обвѣнчать (многихъ).
Чепурний, -а, -е. Аккуратный, чистый, опрятный, красивый. Учу й прясти, чепурною хазяйкою бути. Хороша та чепурна, як тая лебедя. Ум. чепурненький, чепурнесенький. Чепурненька, як мазничка. Юпочка рабенька й сама молоденька, да якая ж хорошая, яка чепурненька!
