Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

віддяка

Віддяка, -ки, ж. Благодарность; отплата; возмездіе. Ум. віддячка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 212.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДДЯКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДДЯКА"
Бистряк, -ка, м. Накожный сапъ. Волын. г.
Жура́вличок, -чка, м. Ум. отъ журавель.
Зака́хкати, -каю, -єш, гл. Объ уткѣ: закричать. Знялись з води утята, закахкають і ну степом круглять. Греб. 387.
Лож, -жі, ж. Ложа, прикладъ ружья. Шух. I. 229.
Надари́ти Cм. надаряти.
Нерозумний, -а, -е. Неумный, глупый. Дурна дівчина, нерозумная по козаченьку плаче. Мет. 56.
Сірак, -ка, м. и пр. = сіряк и пр.
Совало, -ла, с. 1) Совающій, двигающій. 2) Спусканіе срубленныхъ деревьевъ по особымъ желобамъ съ горъ внизъ. Шух. I. 180.
Стяжка, -ки, ж. 1) Ум. отъ стяга. 2) = стьожка. Гол. Од. 77. Ум. стяжечка.
Шкаредитися, -джуся, -дишся, гл. = гидувати. Шкаредятся жабами. Вх. Лем. 485.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДДЯКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.