Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відерце

Відерце, -ця, с. Ум. отъ відро.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 212.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЕРЦЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЕРЦЕ"
Блідість, -дости, ж. Блѣдность. Желех.
Кошелик, -ка, м. Ум. отъ кошіль.
Неоковерний и неоковирний, -а, -е. Неповоротливый, неловкій. Та вона така неоковерна. Вас. 209. Був у вдови хлопчик та такий неоковирний: всі його було б'ють. Мнж. 9.
Плюй, плю́я, м. Плевокъ.
Позлота, -ти, ж. = позолота.
Поохабляти, -ля́ю, -єш, гл. Оставить (многихъ). Вх. Уг. 261.
Скромадитися, -джуся, -дишся, гл. Царапаться. Чую, в сінях щось скромадиться. Борз. у.
Смикове, -вого, с. Иронически: подать. Камен. у.
Такеньки, такечки, нар. Ум. отъ так.
Шайда, -ди, ж. Часть ткацкаго станка. Вас. 165. Cм. верстат. Подольск. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДЕРЦЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.