Виклопотати, -чу, -чеш, гл. Выхлопотать.
Зако́шувати, -шую, -єш, сов. в. закоси́ти, -кошу́, -сиш, гл. 1) Начинать, начать косить. 2) Скашивать, скосить. А за мною молодою ходе смертонька з косою, хоче мене умертвити, ще й косою закосити. 3) Зарабатывать, заработать косьбою.
Зручати, -ча́ю, -єш, гл. Поручать.
Кімлашня, -ні́, ж. соб. Калмыки.
Мирячи́ти, -чу, -чи́ш, гл. = мрячити. Дощик мирячить.
Осварюватися, -рююся, -єшся, гл. Огрызаться. Я його сварю, а він ще й осварюється.
Перехід, -хо́ду, м. 1) Переходъ, переправа. Нема льоду, нема льоду, нема й переходу, коли тобі люба мила, — бреди й через воду. То поляки через три ріки три переходи мали. 2) ? Переходом в чистім полі зацвіли волошки. 3) Припадокъ падучей болѣзни, эпилепсія. У дѣтей: родимець, сильныя судороги.
Половник, -ка, м.
1) Закромъ для мякины.
2) Родъ хлѣва для мякины и пр. — иногда какъ часть клуни, иногда отдѣльно. Въ Галиціи хлѣвъ, гдѣ зимой стоитъ овцы и телята.
Попідсилати, -ла́ю, -єш, гл. Подослать (многихъ).
Ширяння, -ня, с.
1) Паре́ніе, полетъ.
2) Тыканіе, пыряніе.
