Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вискиряти

Вискиряти, -ря́ю, -єш, сов. в. вискирити, -рю, -риш, гл. = вискаляти, вискалити. Так зуби й вискиря. Грин. II. 93.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 186.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСКИРЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСКИРЯТИ"
Ачхи! меж. Чихъ! (Подражаніе чиханію). Хоч табаки понюхаю! —... Нюхнув та — ачхи! Рудч. Ск. І. 4.
Гліг, глогу, м. = глід. Желех.
Загморозди́ти, -джу́, -диш, гл. Глубоко воткнуть въ землю.
Колосок, -ска́, м. Ум. отъ ко́лос. В того доля ходить полем, колоски збирає. Шевч. 2) Родъ орнаментики въ видѣ колоса. Шух. І. 303.
Перемолитися, -лю́ся, -лишся, гл. Окончить молиться. Тут тілько що перемолився Еней і рот свій затулив, як ось із неба дощ полився. Котл. Ен. II. 33.
Пригін, гону, м. 1) Пригонъ. 2) Понужденіе. А що біжить без пригону, без пригону, без повода? Чуб. V. 1190. 3) у пригоні ходити. О волахъ впряженныхъ въ плугъ: быть во второй средней парѣ. Волч. у.
Пуцьверинок и пуцьверінок, -нка, м. 1) Неоперившійся птенецъ. Харьк. г. Вона драла по гніздах пуцьверінків. Стор. МПр. 29. 2) Маленькій ребенокъ. О, пуцьверинку Купидоне! Котл. Ен. І. 36.
Стрілкуватий, -а, -е. = стрелькуватий. Стрілкувата цибуля.
Телятко, -ка, с. Ум. отъ теля.
Цеховик, -ка, м. Цеховой мастеръ. Наші батьки — поважні цеховики, люде статечні.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИСКИРЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.