Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вискиряти

Вискиряти, -ря́ю, -єш, сов. в. вискирити, -рю, -риш, гл. = вискаляти, вискалити. Так зуби й вискиря. Грин. II. 93.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 186.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСКИРЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСКИРЯТИ"
Воробець, -бця, м. 1) = горобець. Орел не пристає з воробцями. Ном. № 1033. 2) — тростяний. пт. болотный воробей, Emberiza schoeniclus. Вх. Пч. II. 10.
Злоги, -гів, м. мн. 1) Роды. Балт. у. 2) сидіти на зло́гах. Сидѣть подпершись локтями. Черк. у.
Злуктечко, -ка, с. Ум. отъ злукто.
Зляганий, -а, -е. Слегшійся. Як зляганий сніг, то вітер не вдере. Н. Вол. у.
Зубожіння, -ня, с. Обѣднѣніе. Желех.  
Косичка, -ки, ж. Ум. отъ косиця.
Поверещати, -щу́, -щи́ш, гл. Покричать.
Поганський, -а, -е. Языческій. Поганське божество. Левиц. І. Світ. 9. Гей ви, жидове, поганські синове! Нащо то ви великий бунт, тревоги зривали? ЗОЮР. І. 225. Зачали збиткувати над христіянами поганські народи. Гн. І. 182.
Роспилювати, -люю, -єш, сов. в. роспиля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Распиливать, распилить.
Сварливий, -а, -е. Сердитый, бранчивый, сварливый. Прошу ж тебе, мій миленький, до свекрухи й не веди, бо свекруха й лепетуха, сварливая голова. Чуб. V. 535.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИСКИРЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.