Вигадувати, -дую, -єш, сов. в. вигадати, -даю, -єш, гл. 1) Выдумывать, выдумать, придумать. Дідона вигадала грище. Глухий не почує, то вигода. Учені люде вигадали такий струмент, що виміря кожну високість. 2) Только несов. в. Прихотничать, привередничать. Як почала вигадувати: і те не добре, і се не гаразд, — дайте такого, що й не знаю якого.
Джу́рґа, -ґи, ж. Множество (людей, скота на дорогѣ).
Знавець, -вця́, гл. Знатокъ.
Набра́житися, -жуся, -жишся, гл. Напиться. Набражився, як п'яниця.
Наві́сити Cм. навішувати.
Навтина́ти, -на́ю, -єш, гл. 1) Отрубить (во множествѣ). 2) Наурѣзывать.
Поснутися, снемо́ся, -нете́ся, гл. = поснути. Я думала, що ви поснулись, аж воно й ні.
Рази, -зів, м. мн. ? Він на другу весну плуг і рази забравши і між пшеницею і житом пооравши, в середині горох увесь засіяв свій.
Чорнокорінь, -ню, м. Раст. Cynoglossum officinale L.
Шпарити, -рю, -риш, гл.
1) Обваривать кипяткомъ.
2) Бить, колотить. Заведуться ляхи з козаками і почнуть один одного товкти та шпарить.
