Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вислюга

Вислюга, -ги, м. Повѣса. Мл. л. сб.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 187.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСЛЮГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСЛЮГА"
Бруховещина, -ни, ж. Время гетманства Брюховецкаго. К. Хмельн. 6.
Горі́знач нар. Лежа на спинѣ. Черк. у.
Зальо́тний, -а, -е. 1) Любящій ухаживанія, волокитство. Там така удалась зальотна: хоч як мати лає, а вона таки вискочить на вулицю. 2) Удалый. Стояло військо тут зальотне, волове, кінне і піхотне. Котл. Ен. IV. 27; Словарь.
Здо́хлий, -а, -е. Дохлый, издохшій. Я бачила там здохлого барана, ходімо приволочимо. Рудч. Ск. І. 22.
Майстра́цький, -а, -е. = магистратський. Всі майстрацькі бургомистри. КС. 1882. V. 353.
Марнотра́та, -ти, ж. Расточительность, мотовство.
Повабити, -блю, -биш, гл. Привлечь, прельстить; поманить.
Покірниця, -ці, ж. Покорная кому женщина.
Пошкодити, -джу, -диш, гл. Повредить.
Хвала, -ли, ж. Хвала, хваленіе, похвала. Ледачая хвала сама себе хвалить. Ном. № 2562. Честь Богу, хвала і вам на здоров'я. Ном. № 10008. хвалу бо́гові оддав. Восхвалилъ Бога. МВ. І. 16. хвалу за хвіст тягти. Шутливо: быть звонаремъ. Ей, учись, синашу, бо як раз на дзвіниці хвалу за хвіст тягтимеш — обычная нотація ученикамъ духовныхъ училищъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИСЛЮГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.