Гамувати, -му́ю, -єш, гл. Удерживать, останавливать, укрощать, усмирять, успокаивать. Кров гамую, — з носа йде. Гамуй йому козаків, коли полковницький пірнач у судді.
Глимання, -ня, с. Глотаніе, жадное проглатываніе.
Задаві́йко, -ка, м. Душитель; міроѣдъ, кулакъ. То хиба пан? То задавійко. Він скілько людей згубив тими процентами.
Згорба́тіти, -тію, -єш, гл. Сдѣлаться горбатымъ.
Підсипка, -ки, ж.
1) Подсыпаніе.
2) Порохъ, насыпаемый на полку кремневаго ружья.
3) Отруби или мука насыпаемыя хлѣбопеками на лопату, чтобы сырой хлѣбъ не приставалъ къ ней во время сажанія въ печь.
Повигравати, -ваємо, -єте, гл.
1) Выиграть (о многихъ). Не можна всім повигравати, треба ж комусь і програти.
2) Окончить, перестать играть (о многихъ). Уже ж барабани та й повибивали, скрипки, дудки та й повигравали.
Подзьобати, -ба́ю, -єш, гл. = подзюбати. Соловейко на маківці весь мак подзьобав.
Поприводити, -джу, -диш, гл. То-же, что и привести, но во множествѣ. Сліпих поприводь сюди.
Стратити, -ся. Cм. страчувати, -ся.
Цмокнути, -кну, -неш, гл. Одн. в. отъ цмо́кати.
