Занютува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Заклепать (о гвоздѣ или винтѣ). Та не крути, нічого не буде: бачиш, тут не гайка, а занютовано.
Лобови́й, -а́, -е́ Лобный. Лобова кісточка.
Оцапіти, -пію, -єш, гл. Одурѣть.
Погасити, -шу́, -сиш, гл. Потушить, погасить. А в рум'янцю така сила, що всі цвіти погасила.
Поскладати, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и скласти, но во множествѣ. Зараз і задумається і рученята поскладав. Баранина в горшках поскладена стоїть.
Смородливість, -вости, ж. Смрадность.
Уголос нар. Громко. А то думають-думають ні вголос, ні мовчки. Троянки вголос загули.
Угоноба, -би, ж. Удовольствіе, удовлетвореніе. Змалював.... на вгонобу лінивому до історичнього досліду розуму.
Хапатися, -паюся, -єшся, гл.
1) Хвататься, браться. Хапається за шаблю.
2) — чого. Дѣлать что, хвататься за что. Не хапайся дурниці, не будеш сидів у темниці.
3) Спѣшить, торопиться. Хто хапавсь жито сіяти, то в того воно повипрівало. Хапається, як попівна заміж.
Хомівка, -ки, ж. Женскій головной уборъ. То-же, что и кибалка.
