Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

висіканка

Висіканка, -ки, ж. Порка. Ой там на долині жуки бабу повалили, і сорочку зняли, висіканку дали. Ном. № 12529.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 186.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСІКАНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСІКАНКА"
Виличати, -ча́ю, -єш, гл. Просвѣчиваться (напр. о тѣлѣ подъ ажурной тканью). Мнж. 177.
Возирка, -ки, ж. = возівня. Вх. Лем. 400.
Дерби́на, -ни, ж. Кусокъ дерна.
Жереп, -пу, м. 1) Родъ горной сосны, Pinus mughus. З жерепу роблять ручки до кіся. Вх. Зн. 17. 2) Можжевельникъ, Juniperus communis. Вх. Зн. 17.
Клань, -ня, м. и кла́ня, -ні, ж. Полкопны, 30 сноповъ. А на тих ланах пшениця в кланях, в кланях, не в кланях, в сто оборогах. Желех. Могил.-Под.
Лу́пкати, -каю, -єш, гл. 1) Сгинаться на тонкомъ мѣстѣ (о косѣ). Желех. 2) Хлопать. Лупкати бичем. Вх. Лем. 433.
Одурити, -рю́, -риш, гл. Провести, обмануть. А найкраще б зробив св. Петро, як би одурив чорта, бо одурити таку погань нема гріха. Чуб. І. 143.
Поковзтися, -знуся, -нешся, гл. Поскользнуться. Пан капраль поковзлись по крові своїй багровій. Федьк.
Поясочок, -чка, м. Ум. отъ пояс.
Цятований, -а, -е. = цяткований.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИСІКАНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.