Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вислий

Вислий, -а, -е. Висячій. ви́сла колодка. Висячій замокъ. Валковск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 186.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСЛИЙ"
Барзки нар. = барзо. Вх. Лем. 390.
Дими́тися, -млю́ся, -ми́шся, гл. Дымиться.
Медовчи́к, -ка, м. Пчеловодъ. Закр.
Мости́ще, -ща, м. 1) Ув. отъ міст. 2) с. Мѣсто гдѣ былъ мостъ.
Пахмурний, -а, -е. Пасмурный. Темна та пахмурна із неба зслизла чорна ніч. Котл. Ен. III. 22.
Пообтавати, -таємо, -єте, гл. Обтаять (во множествѣ). А що, пообтавали вже вуси? Харьк. у.
Сморч, -ча, м. = сморж. Вол. г.
Стрібло, -ла, с. = срібло. О. 1862. IV. 82.
Утрапити Cм. утрапляти.
Штрихіль, -ля, с. Инструментъ (родъ желѣзной лопатки) для оскабливанія шерсти при выдѣлкѣ кожи. Вас. 157. Черниг. у., Сумск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИСЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.