Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виснувати

Виснувати, -ную, -єш, гл. 1) Израсходовать на основу (нитки). 2) Сосновать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 188.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСНУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСНУВАТИ"
Вимести Cм. вимітати.
Звідо́млення, -ня, с. Отчетъ. Записано (въ Кіевск. губ.?) проф. А. Е. Крымскимъ въ фразѣ: Пішов на звідомлення до хазяїна. Літер.-наук. Вістник. 1901, X, 46.
Кровотіч, -чі, ж. Кровотеченіе. Жінка одна була в кровотічі років дванадцять. Св. Мр. V. 25.
Надгнива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. надгни́ти, -нию́, -єш, гл. Надгнивать, надгнить. Желех.
Перелляти, -лля́ю, -єш, гл. = перелити.
Перепарувати, -ру́ю, -єш, гл. Перестать испаряться.
Потайно нар. = потай. Наняв рибалку, щоб його перевіз потайно на сей бік. ЗОЮР. І. 264.
Роспорюватися, -рююся, -єшся, сов. в. роспоротися, -рю́ся, -решся, гл. Распарываться, распороться.
Служителька, -ки, ж. Служанка. Желех.
Татаронька, татарочка, ж. Ум. отъ татарка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИСНУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.