Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виснувати

Виснувати, -ную, -єш, гл. 1) Израсходовать на основу (нитки). 2) Сосновать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 188.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСНУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСНУВАТИ"
Болботати, -чу́, -чеш, гл. 1) Болтать. Вх. Зн. 4. 2) Неотчетливо говорить. Вх. Зн. 4.
Вирозумітися, -міюся, -єшся, гл. Сдѣлаться понятнымъ. быть понятымъ. Той те скаже, другий друге, третій трете, а од того вирозуміється діло, повернеться перед нами з усіх боків. О. 1862. І. 65.
Відвалювати, -люю, -єш, сов. в. відвалити, -лю, -лиш, гл. 1) Отваливать, отвалить. Одвалив того каменя. Чуб. II. 50. 2) Откалывать, отколоть, отрѣзывать, отрѣзать. Відвалив криги кусень оттакий завбільшки. Харьк. у. Відвалив скибу хліба.
Дру́жонько, -ка, м. Ум. отъ дружко.
Заби́ти, -ся. Cм. забивати, -ся.
Захолодиты, -дію, -ешъ, гл. = захолонуты.
Здрібні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Измельчать. Аф. 452.
Ма́ліч, -чі, ж. Мелочь, все маленькое, мелкое. Вх. Зн. 34.
Перелатати, -та́ю, -єш, гл. Наново починить, поставить заплаты.
Пізнаватися, -наю́ся, -єшся, сов. в. пізна́тися, -на́юся, -єшся, гл. 1) Узнаваться, быть узнаннымъ. 2) Знакомиться, познакомиться. Як я звідтам повертався, послухайте, з ким пізнався. Грин. III. 611.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИСНУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.