Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

висмикати

Висмикати, -каю, -єш, сов. в. висмикнути, -ну, -неш, гл. Выдергитать, выдернуть. З-під пояса шовкову хустку висмикав. Н. п. З лоба очі висмикати. АД.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 187.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСМИКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСМИКАТИ"
Бідашка, -ки, ж. Ум. отъ бідаха.
Гуси́нець, -нця, м. Раст. Gagea pusilla Schult. ЗЮЗО. І. 123. Cм. Гусятник.
Дзе́ркальце, -ця, с. Ум. отъ дзеркало.
Лі́пшати, -шаю, -єш, гл. Улучшаться, хорошѣть.
Лука́, -ки, ж. 1) Лугъ поемный. Вас. 206. Ой на луці, на луці, на зеленій травиці. Н. п. А за горами розіслалась широкими подолами зелена лука. Левиц. І. 93. 2) Крутой изгибъ рѣки, образующій мысъ. Харьк. у. Ум. лучна, лучейка, лученька, лучечка. Взяв він ей за ручейку, повів він ей на лучейку. Гол. I. 172.
Непишний, -а, -е. Въ выраж.: як нелишний. Сконфуженный. Вилаяли його, а він покліпав очима і вийшов з хати, як непишний.
Помутитися, -чуся, -тишся, гл. 1) = скаламутитися. 2) Помрачиться въ разсудкѣ. Христя прикро на матір дивилася, думаючи, чи не помутилася бува. Мир. Пов. І. 171.
Прилічи́тиCм. Прилічувати.
Роздиматися, -маюся, -єшся, сов. в. роздутися, -зідмуся, -мешся, гл. Раздуваться, раздуться. Пузирь зараз почне роздиматься. Дещо. Нехай дметься, аж розідметься. Ном. № 2507. Роздувся як ковальський міх. Ном. № 3377.
Чотирнадцять, -ти и -тьох числ. Четырнадцать. К. Іов. 96.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИСМИКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.