Куча, -чі, ж.
1) Куча. Чужую кучу віючи, вочі завсіди запорошиш. мала куча. Игра, въ которой съ крикомъ «мала куча!» играющіе валятъ одинъ другого въ кучу.
2) Клѣть для птицъ. Лисичка прибігла і вп'ять украла (курочку); принесла додому, заперла в кучу.
8) Хлѣвъ для свиней. Ум. кучечка, кучка.
Меті́льниця, -ці, ж. Метельщица. Ум. метільничка. Я б до хати куховарочку наняв, а до груби та топільничку, а до хати та метільничку.
Пастіве́нь, -вня́, м. Отгороженная подъ пастбище земля вблизи жилья.
Синьогуб, -ба, м. Рыба Abramis vimba.
Сімка, -ки, ж. Семерка (въ картахъ). Щось дивиться козирною сімкою.
Скніти, -ні́ю, -єш, гл. = нидіти.
Спохилий, -а, -е. Покатый, наклонный.
Тримбіта, -ти, ж. = трембіта. На полонині грає в тримбіту там вівчарь.
Ушкварнути, -ну, -неш, гл. Ударить, хлеснуть. Батогом.... вшкварне так. що реви ха всю улицю.
Чередник, -ка, м. Пастухъ стада рогатаго скота. Коли б слухав Бог чередника, то б за літо вся череда видохла. посл. ум. чередничо́к, чередниченько.
