Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

високий

Високий, -а, -е. 1) Высокій. Високий до неба, а дурний як треба. Ном. № 6347. Долина глибока, а могила висока. Мет. 79. 2) Высоко находящійся. Пошли, Боже, щастя з високого неба. Мет. 65. 3) Возвышенный. Ум. височенький. Вийшла височенька дівчина. Стор. І. 99.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 188.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСОКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСОКИЙ"
Відсісти, -ся. Cм. відсідати, -ся.
Губи́ще, -ща, с. ув. отъ губа. Замкни моїм ворогам губи і губища. Чуб. І. 95.
Дошма́лювати, -люю, -єш, сов. в. дошмали́ти, -лю́, -лиш, гл. Оканчивать, окончить, обжиганіе, опаливаніе.
Забелькота́ти, -чу́, -ти́ш и забелькоті́ти, -чу́, -чеш, гл. Заговорить невнятно, скороговоркой. Як забелькотить по своєму, то й святий не зрозуміє його.
Кущик, -ка, м. Ум. отъ кущ.
Попихачний, -а, -е. Употребляющійся для толканія. О, як би любо їм було тепер допхатись до берега, коли б у бідолах було в запасі про случай на кризі біля хати яке попихачне знаряддє, чи весло. К. Дз. 157.
Свидуватий, -а, -е. Недозрѣлый, зеленоватый. У мене тяжко добрий овес, а в його якийсь кукілюватий, свидуватий. Васильк. у. 2) Молодой, моложавый. Свидувате дерево, свидуватий чоловік. Борз. у.
Удержування, -ня, с. Удерживаніе, сдерживаніе.
Филижанка, -ки, ж. Чайная чашка. А послі танців варенухи по филижанці піднесли. Котл. Ен. І. 20.
Хробуватий, -а, -е. Шероховатый, неровный. Вх. Зн. 77.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИСОКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.