Жебра́цький, -а, -е. Принадлежащій нищему.
Зоброкувати, -ку́ю, -єш, гл. — обрік. Исполнить данный обѣтъ, наложенную на себя эпитимію. Колись спокутую (гріх) або крівавою войною, або роботою на манастирь важкою. Хвалити Бога, задержались іще в нас манастирі благочестиві: є де оброчникові свій оброк зоброкувати.
Колихати, -шу́, -шеш, [p]одн. в.[/p] колихнути, -хну, -неш, гл. 1) Качать, качнуть, колебать. Як тії струни колихнеш. 2) = колисати 2. Прийшлося тещі зятнії діти колихати. Там я буду ночувати, дитиночку колихати. 8) Качать на качеляхъ.
Паля 2, -ля́ти, с. = паленя. Ум. палятко.
Риговина, -ни, ж. Блевотина.
Сніт, -ту, сніта, -ти, ж. Чурбанъ, отрубокъ.
Собачня, собашня, -ні, ж. соб. Собаки. Заскавучала собачня.
Сукати, -ка́ю, -єш, (-чу, -чиш), гл. 1) Сучить, ссучивать. 2) — бублики. Дѣлать баранки. 3) — свічки. Дѣлать свѣчи. 4) — дулі. Кукиши давать.
Тітусин, -на, -не. Принадлежащій тетушкѣ, тетѣ.
Четвертак, -ка, м.
1) Лошадь или быкъ четырехъ лѣтъ.
2) Бревно въ 4 сажня длиной.
3) Четвертакъ (заимств. изъ русск. языка?) Ум. четвертачо́к.
