Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вавцір

Вавцір, -ра
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 120.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАВЦІР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАВЦІР"
Дзер, -ру, м. Сыворотка (молочная). Шух. I. 213.
Доложи́ти, -жу́, -жиш, гл. 1) = докласти. Рук добре доложить. Ном. № 9959. 2) Доложить. Щоб туди люде не ходили, із криниці води не носили, Івася та й не розбудили і батеньку та й не доложили. Бал. 68.
Замлі́ти Cм. замлівати.
Лобури́сько, -ка, м. Ув. отъ лобурь.
Навверле́ нар. 1) Наоборотъ. 2) Напрямикъ, не держась дороги (пойти); грубо напрямикъ (сказать). Сказати павверле.
На-ору́жку нар. Снаружи. Винеси ясла, постав на-оружку, бо в оборі тісно. Міусск. окр.
Овощ, -щу, м. Плодъ. Принесіть же овощ, достойний покаяння. Єв. Мр. III. 8.
Плюгавенький, -а, -е., Ум. отъ плюгавий.
Покульбачити, -чу, -чиш, гл. Осѣдлать (многихъ лошадей).
Поринути, -ну, -неш, гл. Хлынуть. Спершу я сміявсь, а потім поринули сльози. К. Досв. 86.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАВЦІР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.