Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вабик

Вабик, -ка, м. Дудочка, употребляемая на охотѣ для приманыванія дичи. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 120.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАБИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАБИК"
Бусурменити, -ню, -ниш, гл. Басурманить.
Гицкати, -каю, -єш, гл. Прыгать, подпрыгивать. Вх. Лем. 403.
Гультяї́ще, -ща, м. Ув. отъ гультяй.
Дворе́ць, -рця́, м. = Двірець. Ой на горі дворець карбований, а в тім дворці хлопець мальований. Гол. І. 205.
Дігна́ти = Догнати.
Залічи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Зачесть. 2) Залѣчить. Левиц. Пов. 176. Залічили в серцях наших великую рану. Макс.
Ми́шкати, -каю, -єш, гл. = мишкувати 3. Чуб. VII. 576.
Муроло́мний, -а, -е. Стѣнобитный.
Сквернити, -ню́, -ни́ш, гл. Осквернять. Умийтеся; образ Божий багном не скверніте. Шевч.
Сухота, -ти, ж. 1) Сухота, грусть, тоска. За малим жити — сухота моя, за козаченьком — красота моя. Н. п. Своєю сухотою ввесь сад ізсушу. Мет. 255. 2) Человѣкъ, изъ за котораго кому либо бываетъ сухота. Cм. ниже уменьшительное. 3) мн. а) Чахотка. Св. Л. 321. Левиц. Пов. 326. Вмерла небога від сухот через його нелюдську вдачу. Г. Барв. 149. б) Дѣтская болѣзнь, выражающаяся крайней худобой ребенка. Мил. 32. ХС. VII. 415. Ум. сухі(о)тка, сухі(о)тонька. Дівчинонько, сухотонько ти моя. Чуб. V. 249 Судіть, судіть, вороженьки, коли довелося, — ми на вашу сухотоньку та й поберемося. Грин. III. 190.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАБИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.