Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

важкеленний

Важкеленний, -а, -е. Вѣскій, тяжелый. Левч. 24.. Cм. важенний.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 122.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЖКЕЛЕННИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЖКЕЛЕННИЙ"
Валюша, -ші, ж. Сукновальня. Стор. II. 116.
Ґудзо́ла, -ли, ж. = Ґруля. Вх. Лем. 408.
Лугарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Быть лугарем. Чи він в лузі лугарює, чи він чумакує? Щог. В. 25.
Передуванити, -ню, -ниш, гл. О землѣ: передѣлить. Черниг. г.
Поділшливий, -а, -е. = подільчивий.
Промити Cм. промивати.
П'янюга, -ги, об. ув. отъ п'яниця. Харьк. Ув. п'яню́жище.
Розлепетатися, розлепетітися, -чуся, -чешся, гл. Разболтаться, разговориться. Розлепетілась так, що за тобою ніхто й словом не похопиться. Полт. г.
Танцювання, -ня, с. Танцованіе. Шейк. Ум. танцюва́ннячко.
Цьвохати, -хаю, -єш и цьвохкати, -каю, -єш, гл. Стегать кнутомъ. Давай він батогом цьвохать. Грин. II. 247.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАЖКЕЛЕННИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.