Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

важити

Важити, -жу, -жиш, гл. 1) Вѣсить; имѣть вѣсъ. Він таки має вагу, важить. Дещо. 2) Взвѣшивать. Поламались терези, сіль важучи на вози. Рудч. Чп. 171. 3) Имѣть значеніе, вѣсъ, значить. Знайду собі иншого.... ти мені не важиш нічого. Г. Барв. 397. Що він на своєму господарстві важить? що він за чоловік? Г. Барв. 271. 4) Иметь виды, мѣтить; умышлять, покушаться. Я двох люблю, я двох люблю, — на третього важу. Грин. ІІІ. 70. На віщо ж ти важиш: чи на мою ясненькую зброю, чи на мого коня вороного, чи на мене, козака молодого. АД. І. 170. Де я мірю, там я вцілю, де я важу, — там я вражу. Гол. І. 2. Хто на моє здоров'я важить, той (сам його) не має. Ном. № 3823. Він уже давно важив на нас. на новий рік мав хату запалити, а це от обікрав таки. 5) — чим. Рисковать. Не раз, не два через плоти лазив, не раз, не два здоров'ям важив. Чуб. V. 79. 6) — легко. Придавать мало значенія, не придавать особаго значенія. Не годилось так легко важити тієї сили. К. ЦН. 161.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 121.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЖИТИ"
Зги́блий, -а, -е. Погибшій.
Кроква, -ви, ж. Стропило. Яка кроква, така й лата — яка робота, така й заплата. Ном. № 10403. Положимо сволоки з зеленої осоки; поставимо крокви з жовтенької моркви. Н. п. Ум. кроківка, кроковця. Грин. III. 155. Поставлені кроковки. Мет. 119.
Мо́ва, -ви, ж. 1) Языкъ, рѣчь. Всі мови слов'янського люду, всі знаєте, а своєї дасть-Біг... Шевч. Квітка первий довів українців до сліз мовою українською... Шевченко, воздвигши з упадку голосну мову українську, назнаменав широкі гряниці нашому духу народньому. К. Листи з хут. III. «Шекспірові твори з мови британської мовою українською поперекладав П. А. Куліш». 2) Рѣчь; разговоръ. Умер козак, умер козак і козацька мова. Лукаш. 123. Таке личко, така й мова, тілько не татя чорноброва. Мет. 11. Мова мовиться, а хліб їсться. Чуб. І. 261. А далі, після сеї мови, троянцям він так всім сказав. Котл. Ен. II. 7. Не про те мова мовиться. Левиц. І. Староста... промовляє до їх до трьох раз так... По третій мові, як молода втретє до ніг вклониться, дівчата співають знову. О. 1862. IV. 10. без мови. Молча, безмолвно. мо́ву найти. Разговориться, найти предметъ для разговора. Рідна сестра у гості прийшла, у гості прийшла, ще й мову найшла. Мет. Випив чарку й мова найшлася. Н. Вол. у. мо́ву перебити. Прервать, перебить кого (въ рѣчи). Вибачайте, мову переб'ю: а ви ж коли бачили його? Н. Вол. у. на мо́ві бути з ким. Бесѣдовать, разговаривать. не до мови бути кому. Быть кому непріятнымъ собесѣдникомъ. Пішла заміж до любови, а свекорку не до мови. Грин. III. 306. Ум. мовна, мо́вонька, мовочка. За вовка мовка, а вовк у хату. Ном. № 5769. Коли правдива мовонька твоя, так будеш, серденько, на вік ти моя. Чуб.
Обпасинкувати, -кую, -єш, гл. Обломать побѣги на стебляхъ табаку, кукурузы и пр.
Плесно, -на, с. Плесна, плюсна, metatarsus. Конст. у. Вх. Зн. 50. Желех. пле́сна. Плесневыя кости. Н. Вол. у.
Повичухуватися, -хуємося, -єтеся, гл. Оправиться (о многихъ). Думали всі, що помруть Пархвенови діти, а вони таки повичухувалися.
Пшеничина, -ни, ж. Отдѣльное зерно или отдѣльный стебель пшеницы. У людей пшениці — як гай, а в нас — самий вівсюг, і пшеничини не вздриш. Конст. у.
Уприпуст нар. О ѣдѣ животныхъ: сколько угодно, вволю, прямо изъ стога или другого хранилища пищи. Мнж. 177. Коні їдять овес уприпуст. Їдять корови вприпуст сіно. Алв. 70.
Чепелина, -ни, ж. = чепель. Ой украв я чепелину, ненька каже: здається, сину. Гол. I. 168.
Шахвувати, -вую, -єш, гл. Расточать. Боярські гроші шафовать. Котл. Ен. IV. 52. Кармазин торгує, все золотом шафує. Гол. І. 246.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.